Закувала та сива зозуля

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закувала та сива зозуля
автор: Петро Ніщинський
Створення: 1872. 

Закувала та сива зозуля
Раннім ранком на зорі.
Ой, заплакали хлопці-молодці,
Гей, гей, там на чужині
В неволі, в тюрмі...

Вони плакали, гірко ридали,
Свою долю викликали:
"Ой, повій, повій
Та буйнесенький вітре,
Та й понад море,
Та винеси нас із кайданів, з неволі
В чистеє поле,
Та понеси на Вкраїну,
Гей, гей, нас на Вкраїну...
А на Вкраїні — там сонечко сяє,
Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає,
Нас виглядає!"

По синьому морю
Байдаки під вітром гуляють,
Братів, щоб рятувати,
Запорожці чимдуж поспішають.
Гей, як зачули турецькії султани
Та ізвеліли ще гірші кувати кайдани...
Султани турецькі, султани звеліли
Кувати кайдани, кайдани кувати,
Звеліли ще гірші кувати кайдани!