Українська народна пісня/Закувала та сива зозуля
| ◀ Стоїть гора високая | Українська народна пісня під ред. Андрія Хвилі Закувала та сива зозуля (З Ніщинського) |
Ой, ти, дівчино зарученая ▶ |
|
ЗАКУВАЛА ТА СИВА ЗОЗУЛЯ
Закувала та сива зозуля
Вранці-рано на зорі;
Ой, заплакали хлопці-молодці,
Гей, гей, та на чужині в неволі, в тюрмі…
Вони плакали, гірко ридали,
Свою долю викликали:
„Ой, повій, повій, та буйнесенький вітре,
Та й понад морем;
Та й винеси нас із кайданів з неволі
В чистеє поле;
Та й понеси на Вкраїну.
Гей, гей, нас на Вкраїну…
А на Вкраїні — там сонечко сяє,
Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, нас виглядає“.
По синьому морю
Байдаки під вітром гуляють,
Братів щоб визволяти,
Запорожці чимдуж поспішають.
Гей, як зачули турецькії султани,
Та й ізвеліли кувати ще гірше кайдани…
Султани турецькі, султани звеліли
Кувати кайдани, кайдани кувати,
Звеліли ще гірше кувати кайдани!
(З творів Ніщинського)