заміристий

заміристий

Замі́ристий, а, е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Замі́ристий, а, е. *1) Обдуманный, осмысленный. Желех. *2) Смелый, удалой. Желех. *3) Хитроумный, предприимчивый, себе на уме. Сл. Нік. Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166. *Балакучий, укладливий, заміристий, аж-аж! Крим. *Він парубчина… заміристий, з клепкою в голові. Кон.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28