Записки НТШ/17/До справи Шевченкових провин
◀ Русини в битві під Австерлїцом 1805 р. | Записки товариства імени Шевченка, Том XVII До справи Шевченкових провин (О.) |
Огляд часописей за р. 1896: Часописи видавані на Українї росийській ▶ |
|
В студиї О. Кониського про засланнє Шевченка (Записки XIII с. 36–7) на підставі слів самого Шевченка в його Записках і листах, що він „за цїлий свій вік не вивів нїже єдиної злочинної риси“, висловлено гадку, нїби обвинуваченнє Шевченка в мальованню карикатур було лише непорозуміннєм імп. Миколая, і ніяких карикатур Шевченко в дїйсности не малював.
З поводу сього уважаю до річи заявити, що чув я з поважного джерела про карикатуру Шевченка: в актах суду над Шевченком, що переховують ся в архиві III отдїленія імператорської канцелярії, є карикатурний образок імператрицї Александри Федоровни (жінки імп. Миколая) в видї чаплї. Чому-ж Шевченко, як се показано в студиї д. Кониського, не признавав за собою вини мальовання „злочинних“ малюнків? Він міг або забути про сей малюнок, або не надавати йому значіння. В своїм „Снї“. Шевченко прирівнює царицю до „чаплї між птахами“; чи згаданий образок не був ілюстрацією де небудь на марґінезї віршів? Хоч се буде і сьміло, але пригадаю, що Запорожцї зовсім не зневажали чаплї: відомі вірші, де вона порівнюєть ся з дівчиною:
Славні хлопцї пани Запорожцї,
Побачили вони чаплю на болотї;
Отаман і каже: оце-ж, братя, дївка!
А осавул каже: я з нею кохав ся,
А кошовий каже: а я й повінчав ся.
О.
Ред.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.