заполоч

заполоч

За́полоч, чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. II. 102. Шила-пошила три шириночки… третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = Чаполоч. ЗЮЗО. I. 125.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

За́полоч, чі, ж. 1) Цветные бумажные нитки, употребляемые для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. II. 102. Шила-пошила три шириночки… третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = Ча́полоч. ЗЮЗО. I. 125.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28