Застільна з опери Верді «Травіата»

Застільна автор: Франческо Марія П'яве

Мова оригіналу: італійська. Перекладач: Юрій Отрошенко
З циклу «з опери "Травіата"». Опубл.: 2012. Джерело: Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.   Стаття у Вікіпедії 

Застільна

Хто любить - хай візьме кохану в обійми
І високо келих підійме!
Веселощі миті прийшли, тож, радіймо,
За любощі пиймо до дна!
Любов - і гріх, і все святе,
Не знає серце волі,
Зів'яла квітка в полі
Ізнов не розцвіте!..
Це - так, у цій пісні є істини зерня,
Минуле ніхто не поверне.
Тож, знаймо, що все на цім світі мізерне,
Нам важить лиш радість одна!
Любов - і гріх, і все святе,
Не знає серце волі,
Зів'яла квітка в полі
І знов не розцвіте!
Ловімо ж, ловімо всі радощі долі,
Як Бог дає згоду на те!