За всіх скажу/І все-ж то якогось загадково

Матеріал з Вікіджерел
За всіх скажу
Олекса Влизько
І все-ж то якогось загадково
Київ: Видавництво письменників „Маса“, 1927

 І все-ж бо якогось загадково: —
Знайшли ми казку? — Хоч одну? —
Казок шукаємо шовкових,
…А попадаєм у пивну!

Доволі-ж, люди й люденятка,
Шукати мрійної мети! —
Зодягнем сонячну краватку
І будем буднями іти!

Не треба менторства й огуди,
Блукать у пітьмі, по едем!
Хай буде так: пізнавши будень,
У праці радісно зростем!