Перейти до вмісту

здігнати

Матеріал з Вікіджерел
здігнати

Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогна́ти. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28