Зелена Євангелія/Епічний вечір

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелена Євангелія (1938
Б. І. Антонич
Епічний вечір
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Епічний вечір

 Під прапором мідянолистих буків,
 де сонце покотилось вогняним тарелем,
 засмаглі хлопці, мов джмелі, на луках
 гудуть і вибухає пил з рудих цегелень.

 На бурунах трави, в зеленім димі
 колишуться корови, мов тяжкі колоди
 і зорі в зорі дзвонять понад ними
 й шумлять під ними буйно життєтворчі води.

 Той струм, що з сонних квітів синім димом
 проходить в стиглість ядер, спрагу росту будить,
 насіння кільчиться, упавши в плідну вогкість.
 Мужчини волохаті палять темним оком
 дівок широкобедрих, смаглих, повногрудих.
 Горбатий янгол лісу манить теплим мохом.

 Завиті у пергамен неба зодіяки
 ввижаються нам в свастиках щоночі
 і мрії наших вір горять стожарним маком.

 І з зір загаслих іскри осявають очі,
 червоні півні синій місяць кличуть
 це буревій краси, прапервнів громовиця!

 Так родяться релігії й суспільний лад.
 Боги й звірня. Громада до громади.
 Епічний вечір починає владу
 і синій, вічний стяг лопоче таємниче.

 Усоте прославляю буйноту життя!

27. жовтня 1935.