земний

земний

Зе́мни́й, а́, е́. Земной. Шух. I. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. I. 12.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Зе́мни́й, а́, е́. 1) Земной. Шух. I. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола́. Асфальт. Шух. I. 12. *Зе́мний віск. Озокерит. Їх руки немов обросли глиною й земним воском. Франко. «Ріпник». *2) Земляной, земельный. Погнали його на земні роботи. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28