злизнути

злизнути

Злизну́ти, зну́, не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! НВолын. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. НВолын. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Злизну́ти, зну́, не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! НВолын. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. НВолынск. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28