знищіти

знищіти

Зни́щіти, щію, єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Зни́щіти, щію, єш, гл. Обеднеть, сделаться нищим. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28