зніт

зніт

Зніт, ту, м. — діво́чий. Раст. Epilobium palustre. Лв. 98.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Зніт, ту, м. — діво́чий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924