Зівяле листя/Ой, ти дубочку кучерявий

Зівяле листя
Іван Франко
Другий жмуток (1895)
«Ой, ти дубочку кучерявий…»

Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922

„Ой, ти дубочку кучерявий,
Ой, а хтож тебе скучерявив?“

„Скучерявили густі лози,
Підмили корінь дрібні сльози.

Скучерявили темні ночі,
Зранили серце чорні очі.

Чорнії очі, пишна врода,
Гордая мова, непогода.

Гордая мова — вітер зимний,
Вічна розлука — жаль нестримний.

Вжеж моє серце сохне, тане,
Вжеж моя краса вяне, вяне.

Вже моя сила слабне, гнеться,
Вже мені весна не всміхнеться.

Падуть листочки звялі, звялі —
От так і сам я впаду далі.

Решту красоти, решту сили
Поріжуть живо острі пили.

Острії пили, людська злоба,
Стопче байдужість як худоба“.