Зівяле листя/Ой, ти дівчино, з горіха зерня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зівяле листя
Іван Франко
Ой, ти дівчино, з горіха зерня
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
IV.

Ой, ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько  —  колюче терня?

Чом твої устонька  —  тиха молитва,
А твоє слово остре як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темнійші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх  —  для мене скрута.
Серце бентежить, як буря люта?

Ой, ти дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу.
Тебе кохаючи, загублю душу.