Для всіх ти мертва і смішна,
Для всіх ти бідна і нещасна,
Моя Україно прекрасна,
Пісень і волі сторона.
Поглянь: народ твій — раб з рабів,
Чужими й рідними забутий,
Гниє віки в недолі лютій
І віру в долю загубив.
О, дух України! орел!
Дух вільний, смілий і високий,
Злети, зтурбуй цей мертвий спокій
І влий життя з своїх джерел.
Мовчиш? заснув? ганебно спи…
Ні, певно ти поліг в курганах,
Бо ти не зміг-би буть в кайданах,
Як ці невольники-раби…
Ти, дужий в вільності своїй,
Розніс-би хмари і тумани,
Розбив-би всіх неволь кайдани,
Розбив-би… чуєш, краю мій?…
|
1906 р.
|
