З журбою радість обнялась… (збірка)/Любов
| ◀ Коли хочеш знать, серденько… | З журбою радість обнялась… Любов |
Чари ночі ▶ |
|
ЛЮБОВ.
О, не дивуйсь, що ніч така блакітна…
Що вийдеш ти, то знала ніч оця, —
І через те вона така привітна,
Ясна і ніжна без кінця…
О, не дивуйсь, що пахощі навколо,
Що, мов зомлілі, дивлються квитки, —
Ця ніч твоє квітчає ними чоло
І з них тобі плете вінки.
О, не дивуйсь, що стільки зорь на небі,
Що ночі так прозора срібна мла, —
Ця ніч ясна вбіралася для тебе,
Для тебе й срібло розлила.
І тільки ти в кімнату, підеш з ганку,
Погасне тихо й журно свято скрізь,
А хмарна ніч проплаче аж до ранку
Дощем рясним невтішних сліз…
1904 р.