З чужого поля (1985)/Безнадійний
| ◀ Спів ірокезця | З чужого поля Безнадійний (Полежаєв) |
Кайдани ▶ |
|
БЕЗНАДІЙНИЙ
О, за віщо мене згубила доля?
О, за віщо природа викида
Мене навіки з життєвого поля,
В сумну могилу зрана уклада?
Ще полум'ям палають мої груди,
Кипить огонь невгасної жаги,
Я ж — мов заклятий: відцурались люди
Болить сумління — не знести ваги.
Ще зір блудячий від Землі гидкої
Злітає часом в ясні небеса;
Та ні надій, ні віри ніякої…
Остання божа іскорка згаса!
Життя моє од пекла ще страшніше,
Уява смерті каменем лягла;
А вічінь[1]… Ні, вона мене не тіше;
Я — син загибелі та зла!
Так навіщо, питаю я провиду,
Мене узято з вікової тьми?
Зроби ж навпак, щоб не осталось сліду
Болючого атому між людьми!
——————
- ↑ Вічінь — вічність