З чужого поля (1985)/Пророк

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
З чужого поля (1985
Павло Грабовський
Пророк (Некрасов), переклад — Павло Грабовський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Для робіт з подібними назвами дивіться Пророк
Видання: Київ: «Дніпро», 1985.
ПРОРОК

Не дорікай: «Забув він осторогу!
Сам згубу кличе… хто пак винен тут?»
Незгірше нас він бачить неспромогу
Добру служити, а лякатись пут.

Бо любить він безмежніше та вище,
В душі ні крихти світових заман.
«Заради брата йдуть на кладовище;
Заради себе топчуть людський лан!»

Так він гада, і смерть для його мила;
Не скаже він: жизнь його потрібніш;
Не скаже він, що марно згине сила:
Свою недолю він зазнав давніш.

Враги його поки що не розп'яли;
Та прийде час, — він не мине хреста…
Його послав бог неба та печалі
Червам землі згадати про Христа.