З чужого поля (1985)/Осінь
| ◀ Березонька | З чужого поля Осінь (Фет) пер.: Павло Грабовський |
Пророк ▶ |
|
ОСІНЬ
Ластівок не стало;
Вчора ж на зорі
Що круків літало,
Та он там витало
Сіткою вгорі.
Звечора сон клонить,
Поночі стає;
Сад убрання ронить.
Вітер хмари гонить,
Люто в шибку б'є.
Краще чквирю всяку
Часом зустрічать!
Кидаючи мряку,
Ніби з переляку
Журавлі ячать.
Вийдеш — все скрізь голе,
На душі нудьга!
Глянеш: через поле
Перекотиполе,
Наче м'яч, плига.