З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…
| ◀ Вони кохалися удвох… | З чужого поля «Щодня надвечір ходила…» (Гейне) |
На дальнім небосхилі ▶ |
|
Щодня надвечір ходила
Султанівна чарівнича
Туди й відти до криниці,
Де плюскочуть срібні води.
Щодня надвечір стояв там
Молодий раб край криниці,
Де плюскочуть срібні води,
Та марнішав дужче й дужче
Раз наблизилась до його
Княжна смілива — питає:
«Як зовуть, яких батьків ти
І з якого краю родом?»
«Магометом прозиваюсь,
Родом з Медини, — одмовив. —
А батьки мої — то Азри,
Що мруть разом, покохавши».