кабак

кабак

Каба́к, ка́, м. 1) Тыква. Чуб. I. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Нп. Піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. НП. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. I. 207.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Каба́к, ка́, м. 1) Тыква. Чуб. I. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Нп. Піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. НП. 352. 2) Кабак, питейный дом. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. I. 207.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28