калита (слово)

калита

Калита́, ти́, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Калита́, ти́, ж. 1) Мешок с деньгами. За сиротою бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медом и употребляемая для гадания в день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28