калюх

калюх

Ка́лю́х, ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. I. 213.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ка́лю́х, ха, м. 1) Брюхо, собств. задний проход, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудок молодого ягненка или теленка, который не употреблял еще никакой пищи, кроме молока матери. Шух. I. 213.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28