Камена/Саломея
< Камена
САЛОМЕЯ.
П. Филиповичу.
Там Левантійський місяць діє чари
І колихає в серці теплу кров,
Там диким цвітом процвіта любов,
І все в крові — шоломи і тіяри.
А з водозбору віщуванням кари
Гремлять громи нестриманих промов…
Йоканаан!.. Не ясний шум дібров, —
В його словах пустиня і пожари.
І Саломея!.. Ще дитя (дитя!),
А п'є страшне, отруєне пиття
І тільки меч та помсту накликає.
Душе моя! Тікай на корабель,
Пливи туди, де серед білих скель —
Струнка, мов промінь, чиста Навсикая.