карність

карність

Ка́рність, ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. Об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно… все горя та лиха сподівайся. МВ. I. 45.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ка́рність, ности, ж. 1) Наказание, *наказуемость. Нехай мене бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. Об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно… все горя та лиха сподівайся. МВ. I. 45. *2) Сознание ответственности.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28