катряга

катряга

Катря́га, ги, ж. = Катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Катря́га, ги, ж. 1) = Катра́га. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. *2) Треножник, к которому подвешивается котел для варки пищи. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259. *3) Бранное слово. Був вдовець, стара катряга, та такий вам скупердяга, що шукать по всій землі. Франко. Абу-каз. капці.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28