кметь

кметь

Кметь, тя, м. 1) Крестьянин, хлебопашец. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Сметливый человек, находчивый, хитрец. Подольск. г.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Кметь, тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924