Кобзарь (1876)/Том 1/Антонію Сові
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ Колись дурною головою | Кобзарь. Том 1 Антонію Сові |
Дівчя любе, чорноброве ▶ |
|
Антонію Сові.
Подражаніє Польському поетові.
Посажу коло хатини,
На спомин дружині,
І яблуньку і грушечку,
На спомин єдиній!
Бог дасть, виростуть. Дружина,
Під древами тими
Сяде собі в холодочку
З дітками малими.
А я буду груші рвати,
Діткам подавати...
З дружиною єдиною
Тихо розмовляти.
— Тоді, серце, як бралися,
Сі древа садив я...
Щасливий я! — „І я, друже,
З тобою щаслива!“
19 Ноября 1859 р. Г. Петербург.