Кобзарь (1876)/Том 1/Колись дурною головою

Матеріал з Вікіджерел

Колись дурною головою
Я думав: горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить,
Людей і Господа хвалить?...
В багні колодою гнилою
Валятись, старітися, гнить,
Умерти — й сліду не покинуть
На (обезславленій) землі!...
О горе, горенько мені!
І де я в світі заховаюсь?
Що-день Пилати розпинають,
Морозять, шкварять на огні!...
21 Іюля 1859 р. Г. Черкаси.