Кобзарь (1876)/Том 1/Минають дні, минають ночі

by Тарас Шевченко

Для інших версій цієї роботи див. Минають дні, минають ночі.

◀ Чого мені тяжко, чого мені нудно

Кобзарь. Том 1 Тарас Шевченко Минають дні, минають ночі

Вітер в гаї нагинає лозу ▶

Вікідані

 Минають дні, минають ночі;
Минає літо; шелестить
Пожовкле листя... гаснуть очі;
Заснули думи, серце спить;
І все заснуло, — і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже й не плачу, й не сміюсь...

Доле, де ти? доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!

Не дай спати ходячому,
Серцем замірати,
І гнилою колодою
По світу валятись;
А дай жити — серцем жити
І Тебе хвалити,
І Твій світ нерукотворний
І людей любити...

Страшно впасти у кайдани,
Умірать в неволі;
А ще гірше — спати, спати,
І спати на волі,
І заснути на вік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого!... однаково —
Чи жив, чи загинув...

Доле, де ти? доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!...

---