Перейти до вмісту

Кобзарь (1876)/Том 1/Неначе степом чумаки

Матеріал з Вікіджерел

Неначе степом чумаки
У-осені верству проходять, —
Так і мене минають годи;
А я й байдуже. Книжечки
Мережаю, та начиняю
Таки віршами, — розважаю
Дурную голову свою
Та кайдани собі кую...

Як ці добродії дознають!...
Та вже ж нехай хоч розіпнуть,
А я без вірши не улежу:
Уже два годи промережав,
І третій в добрий час почну.
1849.