Кобзарь (1876)/Том 1/Не тополю високую
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ Закувала зозуленька | Кобзарь. Том 1 Не тополю високую |
На улиці не весело ▶ |
|
|
Не тополю високую
Вітер нагинає:
Дівчинонька одинока
Долю зневажає.
Бодай тобі, доле,
У морі втопитись,
Що не даєш мені й досі
Ні з ким полюбитись.
Як дівчата цілуються,
Як їх обнімають
І що тоді їм діється, —
Я й досі не знаю...
І не знатиму... Ой, мамо!
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись.