Кобзарь (1876)/Том 1/Ой я свого чоловіка

Матеріал з Вікіджерел

Ой я свого чоловіка
В дорогу послала;
А од шинку та до шинку
Стежечку топтала.
Та до куми заходила
Пшона позичати —
Оттих дітей годувати
В нетопленій хаті.

 І нагодувала,
 І спати поклала,
Сама пішла до дяка
Добувати пъятака,
 Та й заночувала.

А із Криму чоловік
Ледве ноги доволік:
 Воли поздихали.
 Вози поламались, —
З батіжками чумаченьки
 До-дому вертались.

Увійшов у хату,
Ударивсь об поли, —
 Лазять діти у запічку,
 Голодні і голі.

„А де ваша, діти, мати?“
Сердешній питає.
— „Тату! тату! наша мати
У шинку гуляє.“