Кобзарь (1876)/Том 1/Росли у купочці
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ Над Дніпровою сагою | Кобзарь. Том 1 Росли у купочці |
Плач Ярославни ▶ |
|
|
Росли у купочці; зросли;
Сміятись, гратись перестали...
Неначе справді розійшлись...
Зійшлись незабаром; побрались;
І тихо, весело пройшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини...
А міх людьми вони жили!
Подай же й нам, всещедрий Боже,
От-так цвісти, от-так рости,
Так одружитися і йти, —
Не сварячись в тяжкій дорозі
На той світ тихий перейти.
25 Іюня 1860 р. Петербург.