копний

копний

Ко́пний, а, е. = Коповий.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ко́пний, а, е = 1) Копови́й. *2) Проторенный, наезженый. Залубні… посунулись копною дорогою в село. Лепк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28