Коран (Якубович)/Сура 3
| ◀ Сура 2 | Коран Переклад смислів українською мовою пер.: Михайла Якубовича Сура 3. Аль-Імран (Родина Імрана) |
Сура 4 ▶ |
|
1. Аліф. Лям. Мім.
2. Аллаг! Немає бога, крім Нього — Живого, Сущого!
3. Він зіслав тобі Писання в істині, яке підтверджує те, що було раніше; і Він зіслав Таурат і Інджіль
4. як прямий шлях людям! І зіслав Він Розрізнення! Воістину, на тих, які не вірують у знамення Аллага, чекає жорстока кара! Аллаг — Великий, Володар відплати!
5. Воістину, від Аллага не приховається жодна річ — ні на землі, ні на небі!
6. Він-- Той, Хто ще в зародку дарує вам образ ваш, такий, який побажає. Немає бога, крім Нього, а Він — Великий, Мудрий!
7. Він — Той, Хто зіслав тобі Писання. Є в ньому аяти, які викладені зрозуміло, вони — матір Писання. А інші мають багато значень. Тож ті, чиї серця відхилилися убік, йдуть за багатозначним, прагнучи смути і прагнучи тлумачення їхнього. Але тлумачення їхнього не знає ніхто, окрім Аллага. І утверджені у знаннях говорять: «Ми віримо в це. Усе воно — від Господа нашого!» Але ж пам'ятають це лише обдаровані розумом!
8. «Господи наш! Не відхиляй серця після того, як Ти вказав їм прямий шлях. І даруй нам від Себе милість, воістину, Ти — Даруючий!
9. Господи наш! Воістину, Ти збереш людей у той День, в якому немає сумніву!» Воістину, Аллаг не порушує обіцянки!
10. Воістину, ні майно, ні діти нічим не допоможуть перед Аллагом тим, які не увірували, і такі будуть паливом для вогню!
11. Так вчиняв рід Фірауна і ті, які жили раніше за них. Вони відкинули Наші знамення, і Аллаг скарав їх за їхні гріхи. Аллаг суворий у покаранні!
12. Скажи ж тим, які не вірують: «Вас подолають і зберуть у геєні!» Мерзотний же це притулок!
13. Знаменням для вас було зіткнення між двома загонами. Один загін боровся на шляху Аллага, а інший складався з невіруючих. Перші бачили на власні очі, що ті у два рази переважають їх числом. Та Аллаг дарує допомогу Свою, кому побажає! Воістину, в цьому — приклад для тих, хто здатен бачити![1]
14. Людям видається прекрасною любов до задоволень, які приносять жінки, сини, накопичені кінтари золота Й срібла, добірні коні, худоба та посіви. Такою є тимчасова насолода земного життя, тоді як у Аллага — краще місце для повернення![2]
15. Скажи: «Чи розповісти вам про те, що краще від цього? Для тих, які богобоязливі, у Господа їхнього є сади, де течуть ріки, і де вони будуть довіку, а з ними — пречисті дружини і благовоління від Аллага!» А Аллаг бачить рабів,
16. які говорять: «Господи наші! Воістину, ми увірували! Прости ж нам гріхи наші й врятуй нас від кари вогняної», —
17. терплячі, правдиві, смиренні, які дають милостиню та просять перед світанком прощення!
18. Засвідчив Аллаг, що немає бога, крім Нього; [засвідчили] ангели й обдаровані знанням. Він підтримує справедливість, немає бога, крім Нього, і Він — Великий, Мудрий!
19. Воістину, релігія перед Аллагом — іслам! Ті, кому дано Писання, розійшлися поміж собою через взаємну ненависть лише після того, як до них прийшло знання. А якщо хто не вірує у знамення Аллага, то, воістину, Аллаг — швидкий у відплаті!
20. Якщо ж вони почнуть сперечатися з тобою, то скажи: «Я підкорив себе Аллагу разом із тими, хто пішов за мною!» І скажи тим, яким дано Писання, а також неписьменним: «Чи не підкоритеся й ви?» І якщо вони підкоряться, то підуть шляхом прямим. А якщо відвернуться, то ти відповідаєш лише за те, щоб передати їм це. Аллаг бачить рабів,[3]
21. які не вірують у знамення Аллага та вбивають пророків без права на те, і вбивають тих людей, які закликають до справедливості. Тож сповісти їм добру звістку про болісну кару!
22. Це ті, чиї вчинки будуть марними як у житті нинішньому, так і в житті наступному. І не буде таким помічників!
23. Невже ти не бачив, як тих, кому була дана частина Писання, закликають до Писання Аллага, щоб судити поміж ними, а дехто з них погордо відвертається?
24. Це так, адже вони говорять: «Вогонь не торкнеться нас, хіба як на лічені дні!» Їх спокусило у їхній релігії те, що вони вигадували!
25. А як же буде тоді, коли Ми зберемо їх у День, в якому немає сумніву, і коли віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона? І не вчинять із ними несправедливо!
26. Скажи: «О Аллаг! Володар царства! Ти даруєш владу, кому побажаєш, і позбавляєш влади, кого побажаєш! Ти звеличуєш, кого побажаєш, і принижуєш, кого побажаєш! У Твоїй руці благо. Воістину, Ти над кожною річчю — Могутній!
27. Ти збільшуєш ніч через день, а день -- через ніч. І Ти виводиш живе із мертвого, і виводиш мертве із живого. Ти наділяєш, кого побажаєш — без відплати за це!»
28. Нехай віруючі не беруть собі за наближених невіруючих замість інших віруючих. А хто робить це, той не має ніякого відношення до [релігії] Аллага, хіба як ви справді боїтесь їх. Аллаг застерігає вас від Самого Себе, і до Аллага — повернення!29. Скажи: «Чи ви приховаєте те, що у серцях ваших, чи відкриєте — Аллаг все одно знатиме це. Він знає те, що на небесах, і те, що на землі. Адже Аллаг спроможний на кожну річ!»
30. У той День перед кожною душею постане добро, яке вчинила вона, а також вчинене нею зло, і вона побажає великої відстані між собою й ним. Аллаг застерігає вас від Самого Себе, і Він — Ласкавий до рабів.
31. Скажи: «Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною, і Аллаг любитиме вас та простить вам гріхи ваші». Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
32. Скажи: «Коріться Аллагу та Посланцю!» Та якщо вони відвернуться, то Аллаг не любить невіруючих!
33. Воістину, Аллаг обрав Адама, Нуха, рід Ібрагіма та рід Імрана перед жителями світів.
34. Одні зних були нащадками інших. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
35. І ось сказала жінка з роду Імрана: «Господи! Я дала обітницю присвятити Тобі те, що знаходиться в утробі моїй! Тож прийми від мене, бо, воістину, Ти — Всечуючий, Всезнаючий!»
36. І коли вона народила, то сказала: «Господи! Я народила дівчинку!» Та Аллаг краще знав, кого вона народила, бо хлопчик -- не те, що дівчинка. «Я назву її Мар'ям, і я шукаю у Тебе захисту для неї та її нащадків від каменованого шайтана!»[4]
37. Аллпаг прийняв |дитину| якнайкраще, найкращим чином зростив її та доручив її Закарії. Кожного разу, коли Закарія входив у святилище, де була жінка, знаходив біля неї їжу. А коли він запитав: «О Мар'ям! Звідки це у тебе?» — то вона сказала: «Це — від Аллага! Воістину, Аллаг наділяє, кого побажає — без відплати за це!»
38. Тоді Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Даруй мені від Себе нащадків прекрасних, воістину, Ти слухаєш заклики до Тебе!»
39. І ось, коли звершував він молитву в святилищі, звернулися до нього ангели: «Аллаг дарує тобі добру звістку про Ях'ю, який підтвердить слово від Аллага, буде попереду інших, буде стриманим та буде пророком з-посеред праведників!»
40. Сказав той: «Господи! Як же може бути у мене хлопчик, коли я вже досягнув старості, а дружина моя безплідна?» Сказав [ангел]: «Так буде, бо Аллаг вчиняє так, як побажає!»
41. Закарія сказав: «Господи, даруй мені знамення!» Сказав Господь: «Знаменням буде тобі те, що ти не розмовлятимеш із людьми три дні, окрім як лише знаками! Згадуй же Господа свого часто і прославляй Його вранці та ввечері!»
42. І сказали ангели: «О Мар'ям! Воістину, Аллаг обрав тебе і зробив пречистою. Він обрав тебе перед жінками усіх світів!
43. О Мар'ям! Будь смиренною перед Господом своїм, впади до землі та вклоняйся разом із тими, хто кланяється!»
44. Це — звістки із потаємного, яке Ми відкриваємо тобі. Ти не був серед тих, хто кидав свої тростини для письма -- кому б це доручити Мар'ям? І ти не був серед них, коли вони сперечалися!
45. І сказали ангели: «О Мар'ям! Воістину, Аллаг сповіщає тобі добру звістку про слово від Нього! Ім'я йому — Іса Месія, син Мар'ям. Він буде пошанований у житті нинішньому та в житті наступному і буде він одним із наближених!46. Він говоритиме із людьми ще в колисці та в дорослому віці. Буде він одним із праведників!»
47. Вона сказала: «Господи! Як може бути у мене дитина, якщо жоден чоловік не торкався мене?» Сказав [ангел]; «Так станеться, бо Аллаг вчиняє так, як побажає!» Коли вирішує Він щось, то лише говорить: «Будь!» — і воно постає.
48. Він навчить його Писання, мудрості, Таурату й Інджілю[5]
49. і зробить посланцем до синів Ісраїля: «Я прийшов до вас зі знаменням від Господа вашого. Я виліплю вам із глини подобу птаха, дмухну на неї, і вона, з дозволу Аллага, стане птахом. Я зцілю сліпонародженого й прокаженого і я воскрешу померлого — з дозволу Аллага! Я розповім вам про те, що ви їсте, та що відкладаєте про запас у будинках своїх. Воістину, у цьому буде знамення для вас, якщо ви є віруючими!
50. Я буду підтверджувати те, що було до мене в Таураті. Я дозволю вам частину того, що заборонено вам. Я прийшов до вас зі знаменням від Господа вашого! Тож бійтесь Аллага і коріться мені!
51. Воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Поклоняйтесь же Йому! Це і є прямий шлях!»
52. І коли Іса відчув їхнє невір'я, то він запитав: «Хто мої помічники на шляху до Аллага?» Відповіли апостоли: «Ми — помічники Аллага! Ми увірували в Аллага! Засвідчи ж те, що ми — віддані Йому!
53. Господи наш! Ми увірували в те, що Ти зіслав. Ми йдемо за посланцем, тож запиши нас разом із тими, які свідчать!»
54. [Невіруючі] хитрували, але й Аллаг хитрував! Аллаг — найкращий із хитрунів!
55. Ось Аллаг сказав: «О Іса! Я упокою тебе і піднесу тебе до Себе, і Я очищу тебе від тих, які не увірували. І Я дам можливість тим, які пішли за тобою, мати перевагу над тими, які не увірували — аж до Дня Воскресіння. А потім до Мене повернетесь ви! І Я розсуджу між вами те, про що ви сперечаєтесь!
56. А тих, які не вірували, Я скараю жорстокою карою, як у житті земному, так і в житті наступному. І не буде у них помічників!
57. А тим, які увірували та чинили добрі справи, відплатять повною винагородою! Аллаг не любить нечестивців!»
58. Ось так Ми виголошуємо тобі знамення та премудру згадку.
59. Воістину, Їса перед Аллагом схожий на Адама -- Він створив його з праху, а потім сказав тому: «Будь!» — і він є.
60. Істина — від Господа твого. Тож не будь серед тих, які сумніваються.
61. А якщо хто почне сперечатися з тобою після того, як до тебе прийшло знання, то скажи: «Покличмо ж наших і ваших синів, наших і ваших дружин, нас самих і вас самих, помолімося та й накличемо прокляття Аллага на брехунів!»
62. Воістину, ця розповідь є правдивою. І немає бога, крім Аллага і, воістину, Він — Великий, Мудрий!
63. А якщо вони відвернуться, то, воістину, Аллаг знає тих, які чинять безчестя!
64. Скажи: «О люди Писання! Прийдімо ж до єдиного слова між нами і між вами — що ми не будемо поклонятися нікому, окрім Аллага, і не будемо нікого додавати Йому як рівного, і не будемо вважати за Господа когось іншого з нас чи з вас, а тільки Аллага!» А якщо вони відвернуться, то скажи: «Засвідчіть же, що ми — віддані Йому»65. О люди Писання! Чому ви сперечаєтесь про Ібрагіма, адже Таурат та Інджіль були зіслані лише після нього? Невже ви не розумієте?
66. Ви сперечалися про те, що було вам відомо. А чому ж зараз ви не сперечаєтесь про те, що вам не відомо? Аллаг знає, а ви не знаєте!
67. Ібрагім не був ні юдеєм, ні християнином, але він був ханіфом, відданим! Він не був багатобожником!
68. Воістину, найближчі з людей до Ібрагіма ті, які пішли за ним, а також цей Пророк |ті, які увірували! Аллаг — Покровитель віруючих!
69. Частина з людей Писання хоче, щоб вас ввели в оману. Але ж блукають лише вони самі, хоча Й не відчувають цього!
70. О люди Писання! Чому ви не віруєте у знамення Аллага? І ви ж самі є свідками цьому!
71. О люди Писання! Чому ви одягаєте істину в неправду та приховуєте істину? Адже ви знаєте її!
72. І сказала частина людей Писання: «Віруйте на початку дня в те, що зіслано віруючим, а наприкінці дня не віруйте в це; можливо, повернуться вони!
73. Не вірте нікому, окрім того, хто йде за вашою релігією!» Скажи: «Воістину, прямий шлях — це прямий шлях від Аллага!» [Сказали вони]: «І щоб ніхто не отримав того, що отримали ви, і щоб ніхто не сперечався з вами перед Господом вашим!» Скажи: «Воістину, ласка — в руці Аллага! Він дарує її, кому побажає!» І Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий![6]
74. Обирає Він для милості Своєї, кого побажає! Аллаг — Володар великої ласки!
75. Серед людей Писання є такі, які, якщо ти довіриш їм кінтар, повернуть тобі його; але є й такі, які, якщо ти довіриш їм динар, не повернуть тобі й цього — хіба як ти станеш над ними. Це так, адже вони говорять: «Не буде нам гріха через цих неписьменних!» І вони зводять на Аллага наговір і знають вони!
76. Та ж ні! Якщо хто виконує свій завіт із Ним та боїться Аллага, то Аллаг любить богобоязливих!
77. Воістину, ті, які продають завіт Аллага та свою віру за мізерну ціну, не матимуть частки в наступному житті. У День Воскресіння Аллаг не говоритиме з ними, не погляне на них і не очистить їх. Чекає на них болісна кара!
78. 1 серед них є такі, які своїми язиками спотворюють Писання, щоб ви сприйняли за Писання те, чого насправді у Писанні немає. І вони говорять: «Це від Аллага», — а насправді воно не від Аллага! І вони зводять на Аллага наговір і знають вони!
79. Не годиться людині, якій Аллаг дав Писання, мудрість та пророцтво, говорити людям: «Будьте рабами мені, а не Аллагу!» Навпаки, будьте провідниками знань, адже ви навчаєте Писання й вивчаєте його.
80. І не варто цій людині також закликати до того, щоб ангела чи пророка визнавали Господом. Невже вона закликатиме вас до невір'я після того, як ви стали відданими Аллагу?
81. Аллаг узяв завіт із пророками: «Ось те, що Я дарую вам із Писання та мудрості! Потім прийде до вас посланець, який підтвердить те, що буде у вас. Вам слід увірувати в нього та допомагати йому!» І Він запитав: «Чи погоджуєтесь ви із цим, і чи візьмете це на себе?» Ті відповіли: «Погоджуємось!» Сказав Він: «Будьте ж свідками цьому і Я буду свідком разом із вами!
82. А якщо хто після цього відвернеться, ті — нечестивці!»83. Невже вони прагнуть іншої релігії, а не релігії Аллага? Йому підкорилися усі, хто на небесах і на землі — як добровільно, так і примусово. І до Нього повернуться вони!
84. Скажи: «Ми увірували в Аллага і в те, що зіслано нам, і що заслано Ібрагіму, Ісмаїлю, Ісхаку, Якубу та колінам; у те, що даровано Мусі, Ісі та пророкам від Господа їхнього. Ми не проводимо межі між ними і ми — віддані Йому!»
85. Хто шукає іншої релігії замість ісламу, від того не буде прийнято, а в наступному житті він буде серед тих, хто втратив усе!
86. Як же Аллаг вкаже прямий шлях тим людям, які мали віру, свідчили про те, що Посланець є правдивим, і до яких прийшли ясні знамення — і після всього цього стали невіруючими? Аллаг не веде прямим шляхом людей несправедливих.
87. Їхня винагорода — прокляття Аллага, ангелів та всіх людей!
88. Вони будуть там довіку. Не полегшать їм кару їхню і не буде відстрочки їм,
89. окрім тих, які потім розкаялись і виправили скоєне ними. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
90. Воістину, від тих, які стали невіруючими після того, як мали віру, а потім ще й збільшили своє безвір'я, не буде прийнято їхнє каяття. Саме вони блукають в омані!
91. Воістину, від тих, які не вірували та померли невіруючими — не буде прийнято від них золота навіть розміром із землю, якщо хтось спробує відкупитися ним! На них чекає болісна кара і не буде для них помічників!
92. Ви не досягнете благочестя, поки не будете жертвувати те, що дороге вам. І що б ви не пожертвували, воістину, Аллаг знає про це!
93. Будь-яка їжа була дозволена синам Ісраїля перед зісланням Таурату, окрім тієї, яку Ісраїль заборонив сам собі. Скажи: «Принесіть же Таурат і прочитайте це, якщо ви правдиві!»
94. А якщо хто після цього зводить наклеп на Аллага, то саме вони є несправедливими!
95. Скажи: «Правдивим є Аллаг! Йдіть же за релігією Ібрагіма-ханіфа, а він не був багатобожником!»
96. Воістину, перший дім, зведений людьми — це Дім у Бацці, благословення та прямий шлях для світіві[7]
97. Там містяться точні знамення. Це — місце Ібрагіма, і хто увійде туди, буде в безпеці. Люди зобов'язані перед Аллагом здійснювати хаджж у Дім — хто буде спроможний на це. А якщо хто не вірує, то Аллаг не потребує жителів світів.
98. Скажи: «О люди Писання! Чому ви не віруєте в знамення Аллага, тоді як Аллаг є свідком того, що ви робите?»
99. Скажи: «О люди Писання! Чому ви збиваєте зі шляху Аллага тих, які увірували, намагаючись викривити цей шлях? Ви ж самі є свідками (істини)! Аллаг не омине того, що робите ви!»
100. О ви, які увірували! Якщо ви підкоритесь декому із людей Писання, то вони перетворять вас на невіруючих — після того, як була у вас віра!
101. Як же ви можете не вірувати, коли читають вам знамення Аллага, і серед вас — Його Посланець? Хто шукає захисту в Аллага, той вже пристав на прямий шлях!
102. О ви, які увірували! Бійтесь Аллага гідним Його страхом! І помирайте не інакше як ставши відданими Йому![8]103. Тримайтеся разом біля Аллага і не розділяйтеся! Згадайте милість Аллага до вас, коли ви були ворогами, а Він об'єднав ваші серця, і за милістю Його ви стали братами один для одного. Ви були на краю вогняної прірви, та Аллаг врятував вас від неї. Ось так Аллаг роз'яснює вам Свої знамення — можливо, ви підете прямим шляхом!
104. Нехай буде серед вас громада, яка закликатиме до блага, буде наказувати добре та забороняти неприйнятне. Саме такі й матимуть успіх!
105. І не будьте схожими на тих, які розділилися та розійшлися між собою після того, як до них прийшло знання; на таких чекає велика кара,
106. в той День, коли деякі обличчя стануть білими, а деякі стануть чорними. Тим, чиї обличчя стали чорними, [скажуть]: «Невже ви стали невіруючими після того, як у вас була віра? Тож спробуйте на смак те, у що ви не вірили!»
107. А ті, чиї обличчя стали білими, потраплять у милість Аллага. І будуть вони там довіку!
108. Такими є знамення Аллага, які Ми виголошуємо тобі в істині. Аллаг не бажає несправедливості для жителів світів!
109. Аллагу належить все, що на небесах, і все, що на землі. І до Аллага повертаються усі справи!
110. Ви — найкраща громада, створена серед людей: ви наказуєте добре, забороняєте неприйнятне та віруєте в Аллага! Якби люди Писання теж увірували, то це було б краще для них. Є серед них віруючі, але більшість із них — нечестивці.
111. Вони не завдадуть вам жодної шкоди, крім образ. Якщо вони почнуть боротися з вами, то повернуться до вас спиною, після чого ніхто Їм не допоможе.
112. Де б ви не знайшли їх, вони всюди будуть принижені — хіба як отримають притулок у Аллага і притулок у людей. Вони накликали на себе гнів Аллага і вразила їх бідність! Це так, бо вони не вірили у знамення Аллага і вбивали пророків без права на те. Це — за непослух їхній та за порушення їхні!
113. Не всі вони однакові. Є серед людей Писання стійка громада, яка читає знамення Аллага ночами, низько кланяючись.
114. Вони вірують в Аллага та в Останній День, наказують добре та забороняють неприйнятне, випереджають одне одного у добрих справах. Вони і є одними з праведників!
115. Що б доброго вони не зробили, воно не приховається. Аллаг знає про богобоязливих!
116. Воістину, тим, які не увірували, ніяк не допоможе ні майно їхнє, ні діти їхні. Вони є жителями вогню — і будуть вони там довіку!
117. Те, що вони витрачають у земному житті, схоже на морозний вітер. Він вразив ниву людей, які були несправедливі до самих себе, і він знищив її! Це не Аллаг вчинив несправедливо із ними, це вони самі були несправедливі до себе!
118. О ви, які увірували! Не оточуйте себе тими, хто не з-посеред вас. Вони не втратять нагоди нашкодити вам та порадіти труднощам вашим. Ненависть видно на вустах їхніх, але ще більша ненависть захована в їхніх серцях! Ми вже пояснили вам знамення, якби ж лише розуміли ви!
119. Ви любите їх, а вони не люблять вас. Ви вірите в усі Писання, і коли вони зустрічають вас, то говорять: «Увірували ми!» А коли залишаються наодинці, то гризуть нігті від своєї ненависті до вас. Скажи: «Умріть від своєї ненависті!» Аллаг добре знає про те, що в серцях!
120. Якщо торкнеться вас щось добре, то їх це гнітить. А якщо вас вразить лихо, то радіють вони! Та якщо ви будете терплячими та богобоязливими, то їхні хитрощі ніяк не зможуть зашкодити вам. Воістину, Аллаг осягає те, що роблять вони!121. І ось ти вранці залишив свою родину, щоб показати віруючим їхні місця перед битвою. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!
122. І коли два загони ваших вже були здатні зламатися, то Аллаг був Покровителем їхнім. І нехай на Аллага покладають сподівання віруючі!
123. Аллаг допоміг вам коло Бадру, коли були ви слабкими. Бійтесь Аллага — можливо, ви будете вдячними!
124. І ти сказав віруючим: «Невже не достатньо вам того, що Аллаг допомагає вам трьома тисячами зісланих ангелів?»
125. Так! Якщо ви будете терплячими та богобоязливими, і якщо здійснять раптовий напад на вас, то Він допоможе вам п'ятьма тисячами позначених ангелів!
126. Аллаг зробив це доброю звісткою для вас — для того, щоб заспокоїти нею ваші серця, бо немає допомоги, окрім як від Аллага — Великого, Мудрого,
127. а також для того, щоб знищити частину невіруючих або принизити їх так, щоб вони повернулися назад пригніченими.
128. Тобі не повинно бути діла до того, прийме Він їхнє каяття чи скарає їх. Воістину, вони — несправедливі.
129. Аллагу належать ті, хто на небесах, і ті, хто на землі. Він прощає того, кого побажає, і карає Він того, кого побажає. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
130. О ви, які увірували! Не пожирайте лихву, збільшену в багато разів! І бійтесь Аллага — можливо, матимете ви успіх!
131. І бійтесь вогню, який приготували невіруючим!
132. І скоряйтеся Аллагу та Посланцю — можливо, отримаєте ви милість!
133. Прагніть же прощення Господа вашого та раю, протяжність якого дорівнює небесам та землі. Його приготували для богобоязливих,
134. які витрачають на милостиню у радості та в біді, які стримують гнів та прощають людей. Аллаг любить тих, які роблять добро!
135. І ті, як вчинили щось мерзотне або вчинили несправедливо із самими собою, згадують Аллага та благають у Нього прощення гріхів їхніх; а хто ж прощає гріхи, окрім Аллага? ТІ, які не повторюють скоєного, знаючи про це —
136. саме такі матимуть своєю винагородою прощення від Господа їхнього та сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку. Добру ж винагороду мають ті, хто це робить!
137. Таке траплялося й раніше за вас. Пройдіться ж землею та погляньте, яким був кінець тих, які вважали [істину] за брехню!
138. Це — пояснення для людей, прямий шлях та повчання для богобоязливих!
139. Не слабшайте та не журіться, адже ви матимете перевагу над іншими — якщо віруєте ви!
140. Якщо було поранено вас, то так само було поранено й тих людей. Ми змінюємо для людей такі дні почергово, щоб Аллаг знав тих, які увірували, і щоб Він обрав серед вас мучеників. Аллаг не любить несправедливих!
141. І щоб Аллаг очистив тих, які увірували, і знищив невіруючих!
142. Невже ви думаєте, що увійдете до раю, і Аллаг не буде знати тих серед вас, які вели боротьбу, і не буде знати тих, які були терплячими?
143. Ви прагнули смерті перед тим, як зустрілися з нею. І ось тепер ви бачите її на власні
очі!144. Мухаммад — лише Посланець. Були посланці й до нього. Невже, якщо він помре чи його буде вбито, відступите ви? А хто відступить, той ніяк не зможе зашкодити Аллагу. Аллаг же винагородить вдячних!
145. Жодна душа не помре, окрім як із дозволу Аллага, у визначений Ним час. Хто бажає винагороди земного життя, того Ми винагородимо нею. А хто бажає винагороди життя наступного, того Ми винагородимо нею. І Ми винагородимо вдячних!
146. Скільки ж було пророків, поряд з якими боролися так багато сподвижників їхніх! Вони не втратили сили від того, що вразило їх на шляху Аллага, і не стали слабшими вони, і не підкорилися ворогу. Аллаг любить терплячих!
147. Вони не говорили нічого, окрім: «Господи наш! Прости нам гріхи наші та нестриманість у справі нашій! Укріпи поступ наш і допоможи нам проти невіруючих людей!»
148. Аллаг дарував їм винагороду їхню у земному житті, а також прекрасну винагороду в житті наступному. Аллаг любить тих, які роблять добро!
149. О ви, які увірували! Якщо ви підкоритесь тим, які не увірували, то вони змусять вас відступити. І повернетесь ви, втративши все!
150. Та Аллаг — Захисник ваш і Він — найкращий із помічників!
151. Ми посіємо в серцях невіруючих жах за те, що вони приписували Аллагу рівних, тоді як Аллаг не відсилав про таких жодного доказу. Притулком їхнім буде вогонь. Гидке ж місце нечестивців!
152. Аллаг був правдивим із вами в Своїй обіцянці, коли ви знищували їх з Його дозволу, поки ви не занепали духом і не почали сперечатися про наказ. Ви вчинили непослух після того, як Він показав вам дороге для вас. Є серед вас ті, хто прагне земного життя, а є серед вас ті, хто прагне життя наступного. Потім Він примусив вас до втечі — щоб випробувати вас. Але Він уже простив вас, бо Аллаг милостивий до віруючих!
153. І ось ви почали дертися вгору, не дивлячись одне на одного. Посланець кликав вас, перебуваючи позаду. Аллаг відплатив вам смутком за смуток — щоб ви не сумували ні за тим, що втратили, ні за тим, що вразило вас. Аллаг знає про те, що ви робите!
154. Після смутку Він зіслав вам заспокійливий сон, який торкнувся частини з вас. Інші ж були засмучені думками про себе, несправедливо думаючи про Аллага так, як думали у часи невігластва. Вони говорили: «Чи можемо ми щось вирішувати в цій справі?» Скажи: «Справа цілком належить Аллагу». Вони ховають у своїх думках те, що не бажають відкрити тобі. Вони говорять: «Якби ми справді щось вирішували, то нас отут не вбивали б!» Скажи: «Навіть якби ви залишилися вдома, то ті, кому призначено загинути, неодмінно рушили б до місця своєї загибелі, і Аллаг випробував би те, що у грудях ваших, щоб очистити те, що у серцях ваших!» Аллаг знає те, що в серцях.
155. Воістину, тих серед вас, які відвернулися у день зіткнення двох військ, шайтан змусив відхилитись через деякі вчинки їхні. Та Аллаг простив їх. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Жалісливий!
156. О ви, які увірували! Не будьте схожими на тих, які не увірували та й сказали про братів своїх, коли ті були в дорозі чи брали участь у боротьбі: «Якби вони були біля нас, то не вмерли б і не були б вбитими!» Адже Аллаг зробив це причиною скорботи в їхніх серцях. Аллаг дарує життя та смерть і Аллаг бачить те, що ви робите!
157. Клянуся! Якщо вас буде вбито чи помрете ви на шляху Аллпага, то прощення від Аллага та милість кращі за те, що вони накопичують!
158. Клянуся! Якщо ви помрете чи будете вбиті, то неодмінно будете зібрані біля Аллага!159. За милістю від Аллага ти був м'який із ними. Якби ти був грубим чи жорстоким, то вони неодмінно залишили б тебе. Вибач їм та благай про прощення для них; радься з ними у справах. А. коли щось вирішиші, то покладай сподівання на Аллага! Воістину, Аллаг любить тих, які сподіваються на Нього!
160. Якщо Аллаг дарує вам допомогу, то ніхто не переможе вас! А якщо Він позбавить вас неї, то хто ж тоді допоможе вам замість Нього? Нехай на Нього покладають сподівання віруючі!
161. Не годиться Пророку несправедливо ділити здобич. Той, хто привласнив здобич несправедливо, прийде з цією здобиччю у День Воскресіння! Віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона. І не вчинять із ними несправедливо!
162. Невже той, хто йшов за благоволінням Аллага, схожий на того, хто накликав на себе гнів Аллага та чиїм притулком буде геєна? Мерзотне ж це місце для повернення!
163. Вони матимуть різні рівні перед Аллагом. Адже Аллаг бачить те, що роблять вони!
164. Аллаг уже виявив милість до віруючих, коли відіслав до них посланця з-посеред них самих. Він читає їм знамення Його, очищує їх, вчить їх Писання та мудрості, хоча раніше вони й перебували у справжній омані.
165. І коли вас вразило лихо — а ще раніше ви когось вразили вдвічі сильніше — То ви запитали: «Звідки це?» Скажи: «Від вас самих!» Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ! 166. Те, що вразило вас у день зіткнення двох військ, трапилося з дозволу Аллага для того, щоб Він знав віруючих,
167. та знав тих, які лицемірять! Їм сказали: «Прийдіть та станьте до боротьби на шляху Аллага або хоча б захищайтесь!» Вони відповіли: «Якби ж ми знали, що відбудеться бій, то неодмінно пішли б за вами!» Але у цей день вони були ближчі до невір'я, ніж до віри. Вони говорять своїми вустами те, чого немає у їхніх серцях. Аллаг знає про те, що вони приховують!
168. Це вони, сидячи вдома, говорили своїм братам: «Якби ви послухалися нас, то вас не вбивали б!» Скажи: «Відверніть же смерть від самих себе, якщо ви правдиві!»
169. Не вважайте мертвими тих, які загинули на шляху Аллага. Ні, вони живі та отримують наділ у Господа свого,
170. радіючи тому, що дарував їм Аллаг зі Своєї ласки; звеселяючись від того, що тим, які лишилися позаду них, немає чого боятись, і що не будуть засмучені вони!
171. Радіючи милості Аллага, Його ласці й тому, що Аллаг не загубить винагороди віруючих,
172. які відповіли Аллагу та Посланцю після того, як було поранено їх. На тих серед них, які творили добро та були богобоязливими, чекає велика винагорода.
173. Сказали їм: «Воістину, люди зібралися проти вас. Тож бійтесь їх!» Але це лише додало їм віри. Тому вони відповіли: «Достатньо нам Аллага! Прекрасний же Він Опікун!»
174. Тож вони повернулись із милістю від Аллага та ласкою Його. Зло не торкнулося їх, і вони пішли за благоволінням Аллага. Аллаг — Володар великої ласки!
175. Це лише шайтан залякує вас своїми помічниками. Але не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо є ви віруючими!
176. Нехай же не засмучують тебе ті, які поспішають у своєму невір'ї. Вони ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. Аллаг бажає, щоб вони не мали частки в наступному житті. На них чекає велика кара!
177. Воістину, ті які купили невір'я за віру, ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. На них чекає болісна кара!178. Нехай же не думають ті, які не вірують, що Наша відстрочка є благом для них. Ми дали їм відстрочку лише для того, щоб вони збільшили свої гріхи. На них чекає принизлива кара!
179. Аллаг не залишить віруючих у тому стані, у якому ви перебуваєте, поки не відрізнить Він між поганим та добрим. Аллаг не навчить вас потаємного, але Аллаг обирає серед посланців Своїх того, кого побажає. Тож увіруйте в Аллага та Його посланців! І якщо ви увіруєте і будете богобоязливими, то отримаєте велику винагороду!
180. Нехай же не думають ті, які виявляють скупість у тому, що Аллаг дарував їм зі Своєї ласки, що це краще для них! Та ж ні, це гірше для них. У День Воскресіння те, на що вони скупилися, повисне навколо їхньої шиї! Аллаг — Спадкоємець небес та землі і Йому відомо те, що робите ви!
181. Аллаг почув слова тих, які говорили: «Воістину, Аллаг — бідний, а ми — багаті!» Ми запишемо й те, що вони говорили, Й те, що вони вбивали пророків без жодного права. І скажемо Ми: «Спробуйте ж на смак вогняну кару
182. за те, що приготували ви своїми руками! Адже Аллаг не вчиняє із рабами несправедливо!»
183. І які говорили: «Воістину, Аллаг заповів нам не вірити жодному посланцю, поки він не покаже нам жертву, яку пожере вогонь!» Скажи: «До вас уже приходили посланці з ясними знаменнями і тим, про що ви сказали. Чому ж тоді вбили ви їх, якщо ви говорите правду?»
184. І якщо вони сприймуть тебе за брехуна, то так само вони сприймали за брехунів і тих, які приходили перед тобою з ясними знаменнями, книгами та Сяючим Писанням!
185. Кожна душа спробує смерті, але відплатять вам сповна лише у День Воскресіння. І хто буде віддалений від вогню та буде введений до раю, той і матиме успіх. Земне життя — лише оманлива втіха.
186. Ви неодмінно будете випробувані своїм майном та самими собою. І ви неодмінно почуєте багато образливого від тих, кому було дано Писання раніше за вас, а також від багатобожників. Та якщо ви будете терплячими і богобоязливими, то це і буде справжньою рішучістю!
187. І ось Аллаг узяв завіт із тими, кому було дано Писання: «Розтлумачуйте ж його людям та не приховуйте його!» Але вони відкинули його та продали за мізерну ціну! Мерзотне ж те, що вторгували вони!
188. Не думай же, що ті, які радіють зі своїх вчинків та люблять, щоб їх хвалили за те, чого вони насправді не робили — так ось, не думай, що вони врятуються від кари! На них чекає болісна кара!
189. Аллагу належить влада над небесами та землею. Аллаг спроможний на кожну річ!
190. Воістину, у творінні небес і землі, у розмежуванні ночі та дня, в усьому цьому — знамення для обдарованих розумом,
191. які згадують Аллага стоячи, сидячи та лежачи, які роздумують над творінням небес 1 землі: «Господи наш! Ти не створив усе це марно. Преславний Ти! Врятуй же нас від кари вогнем!
192. Господи наш! Воістину, того, кого Ти вкинеш у вогонь, буде зганьблено. І у несправедливих не буде помічників!
193. Господи наш! Воістину, ми почули закличного, який закликав до віри: «Увіруйте в Господа вашого!» Тож ми увірували. Господи наш! Прости нам гріхи наші та відпусти нам злі вчинки наші! І даруй нам спокій разом із праведними!
194. Господи наш! Даруй нам те, що Ти пообіцяв нам через Своїх посланців! І не ганьби нас у День Воскресіння. Воістину, Ти не порушуєш обіцянки!»195. І відповів їм Господь їхній: «Я не зроблю марними ваших вчинків — ні вчинків чоловіків, ні вчинків жінок. Адже одні з вас походять від інших. А тим, які переселилися, були вигнані зі своїх домівок, зазнавали страждань на Моєму шляху, боролися та гинули, тим Я неодмінно відпущу злі вчинки їхні та введу таких у сади, де течуть ріки. Такою є винагорода від Аллага, а у Аллага — найкраща винагорода!»
196. Нехай не вабить тебе земна суєта тих, які не увірували,
197. бо незначна ця насолода! А потім домівкою їхньою буде геєна — і мерзотний же це притулок!
198. Але на тих, які боялися Господа свого, чекають сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку, перебуваючи в гостинності Аллага! Те, що у Аллага, краще для праведників!
199. Воістину, серед людей Писання неодмінно є ті, які увірували в Аллага і в те, що зіслано вам, а також у те, що зіслано їм. Вони мають страх перед Аллагом і не продають знамення Аллага за мізерну ціну. На них чекає винагорода від Господа їхнього. Воістину, Аллаг — швидкий у відплаті!
200. О ви, які увірували! Будьте терплячими, змагайтесь у терпінні, будьте стійкими! І бійтесь Аллага — можливо, матимете ви успіх!
——————
- ↑ «Зіткнення між двома загонами» — битва біля колодязів Бадр у 624 році, коли загін із трьохсот тринадцяти мусульман переміг майже тисячну армію мекканців.
- ↑ Кінтар — міра ваги (біля 44 кг).
- ↑ Неписьменні — «ті, кому не дано Писання», тобто араби багатобожники.
- ↑ «Каменований» позначає прокляття та вигнання, яке спіткало шайтана. Див. також коментар до 34 аяту 15 сури («Аль-Хіджр»).
- ↑ Таурат і Інджіль — коранічна назва Тори і Євангелія.
- ↑ Переклад — відповідно до тлумачення ібн Касіра.
- ↑ Бакка — інша назва Мекки.
- ↑ «ставши відданими Йому» — мусульманами.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.