Перейти до вмісту

Коран (Якубович)/Сура 4

Матеріал з Вікіджерел
Коран
Переклад смислів українською мовою

пер.: Михайла Якубовича

Сура 4. Ан-Ніса (Жінки)
• Інші версії цієї роботи див. Сура 4 2017
СУРА 4. АН-НІСА
(ЖІНКИ)
 
Ім'ям Аллага Милостивого, Милосердного!
 

1. О люди! Бійтесь Господа вашого, Який створив вас із однієї душі та створив із неї другу до пари; аз них ще й інших чоловіків та жінок і розселив їх. Тож бійтесь Аллага, ім'ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, і дотримуйтесь родинних зв'язків. Воістину, Аллаг наглядає за вами!

2. Віддавайте сиротам їхнє майно та не міняйте лихого на добре. І не пожирайте їхнього майна разом зі своїм. Воістину, це — великий гріх.

3. Якщо ж ви боїтесь, що не будете належно ставитись до сиріт, то одружуйтесь із тими жінками, які вам до вподоби: з двома, з трьома, з чотирма. Та якщо ви боїтесь, що не будете справедливі із ними, то нехай це буде лише одна або ж невільниця, захоплена вами. Це ближче [до справедливості], якщо не прагнете відхилитися ви.

4. І щиро віддавайте дружинам викуп як дарунок для них. Але якщо вони за своєю волею щось повернуть вам звідти, то вживайте це для здоров'я та користі.

5. І не віддавайте нерозумним свого майна, того, яке Аллаг зробив для вас засобом для прожиття. Годуйте, одягайте їх звідти, а також кажіть їм добрі слова.

6. Випробовуйте сиріт, поки вони не досягнуть шлюбного віку. І коли побачите ви у них здоровий глузд, то поверніть їм їхнє майно. Не пожирайте його, займаючись марнотратством та поспішаючи, [боячись] того часу, коли вони подорослішають. Багатий нехай утримається, а бідний нехай споживає згідно зі звичаєм. І коли ви повернете їм майно їхнє, то покличте для цього свідків. Достатньо того, як рахує Аллаг!

7. Чоловіку належить частка від того, що залишили батьки та найближчі родичі; і жінці належить частка від того, що залишили батьки та найближчі родичі — як від малого, так і від великого. Такою є встановлена частка.

8. Якщо під час поділу присутні родичі, сироти і бідняки, то наділіть їх чимось зі спадку, а також кажіть їм добрі слова.

9. І нехай мають страх перед Аллагом ті, які, залишивши після себе слабких нащадків, боялися б за них. Нехай же вони бояться Аллага та говорять розсудливе слово.

10. Воістину, ті, які несправедливо пожирають майно сиріт, лише пожирають своїми черевами вогонь. Вкинуть їх у полум'я!

11. Аллаг заповідає вам відносно дітей ваших — сину належить частка двох доньок. Якщо ж усі діти чисельністю більше двох є жінками, то їм належить дві третини спадку. А якщо лишилася тільки одна донька, то їй належить половина. А кожному з батьків померлого належить шоста частина того, що він лишив — якщо у нього лишилася дитина. А якщо він не залишив дитини і його спадкоємцями є батьки, то його матері належить третина спадку. А якщо є в нього брати, то його матері належить шоста частина — після поділу того, що було вказано в заповіті, або після виплати боргу. Ви не знаєте, хто приносить вам більше користі — батьки ваші чи сини ваші, тож Аллаг встановив Свій припис. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

12. Вам належить половина того, що лишили дружини ваші — якщо у них немає дитини. А якщо у них є дитина, то вам належить чверть того, що вони лишили — після поділу того, що було вказано у заповіті, або після виплати боргу. Дружинам же належить чверть того, що залишили ви, якщо у вас немає дитини. Якщо у вас є дитина, то їм належить восьма частина того, що залишили ви — після поділу того, що було вказано у заповіті, або після виплати боргу. Якщо ж чоловік або жінка не мають прямих спадкоємців, але мають брата чи сестру, то кожному з них належить одна шоста. Якщо ж братів і сестер буде більше, ніж двоє, то вони мають спільні права на свою третину — після поділу того, що було вказано у заповіті, або після виплати боргу — якщо не завдасть це шкоди. Саме це заповідає Аллаг, Аллаг — Всезнаючий, Жалісливий!

13. Такими є обмеження Аллага. Тих, хто кориться Аллагу та Його Посланцю, Він введе до садів, де течуть ріки. Вони будуть там довіку. Це і є великий успіх!

14. А того, хто чинитиме непослух Аллагу та Його Посланцю і буде порушувати Його обмеження, Він введе до вогню, і той буде там довіку. Чекає на нього ганебна кара!

15. А проти тих ваших дружин, які вчинять перелюб, кличте у свідки чотирьох з-посеред вас. Якщо вони засвідчать це, то тримайте їх у будинках, поки не прийде до них смерть або Аллаг приготує для них інший шлях.

16. А до тих двох з-посеред вас, які вчинять це, застосовуйте тілесне покарання. А якщо вони покаються та виправляться, то залиште їх. Воістину, Аллаг — Приймаючий каяття, Милосердний!

17. Воістину, Аллаг приймає каяття тих, які творили зло через своє невігластво. І якщо вони швидко після цього покаються, то Аллаг прийме каяття їхнє. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

18. Але не приймуть каяття тих, які творять злі вчинки, а коли приступає до них смерть, то говорять вони: «Тепер я каюся!» І немає каяття тим, які помирають невіруючими. Для таких Ми приготували болісну кару!

19. О ви, які увірували! Вам не дозволено бути спадкоємцями дружин проти їхньої волі. Не забороняйте їм забрати частину того, що ви їм дали, хіба як вони вчинять явний перелюб. Поводьтеся з дружинами гідно. І навіть якщо вони неприємні вам, то, можливо, неприємне для вас те, куди Аллаг вклав багато добра!

20. Т якщо ви бажаєте замінити одну з дружин іншою, тоді як перед цим ви дали одній із них навіть цілий кінтар, то не забирайте нічого із цього. Невже ви заберете щось несправедливо та скоїте явний гріх?

21. Як же ви заберете це, якщо раніше між вами були близькі стосунки, і вони взяли з вас суворий завіт?

22. Не одружуйтесь із тими жінками, з якими були одружені ваші батьки — хіба як це вже трапилося. Воістину, це — розпуста, мерзота і недобрий шлях!

23. Вам заборонені матері ваші, доньки ваші, сестри ваші, тітки зі сторони батька та зі сторони матері; а також доньки ваших братів, доньки ваших сестер, ті з ваших матерів, які вигодували вас; а також ваші молочні сестри, матері ваших дружин; а також пасербиці, яких виховуєте ви і до матерів яких ви входили. Але якщо ви не входили до них, то не буде вам гріха. Заборонені вам і дружини тих ваших синів, які вийшли з плоті вашої; а також заборонене одруження на двох сестрах, хіба як це вже трапилося. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

24. Заборонені вам також заміжні жінки — окрім тих, яких ви захопили в полон. Таким є припис Аллага для вас. Окрім цього, вам дозволено шукати інших жінок для одруження, якщо ви прагнете до них, використовуючи своє майно та будучи цнотливими, а не розпусниками. А за те задоволення, яке ви отримуєте від них, давайте їм належну винагороду. І не буде вам гріха за те, про що ви погодитеся між собою після визначення необхідного викупу. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

25. А хто з вас не має належного статку, щоб одружитися на віруючих цнотливих жінках, той нехай одружується на віруючих жінках з-посеред захоплених вами у полон. Аллаг краще знає про віру вашу, і всі ви — одне від одного. Тож одружуйтесь із ними з дозволу їхніх родин, і давайте їм винагороду їхню за звичаєм, щоб вони були цнотливими, а не розпусницями чи тими, які мають потаємних друзів. Якщо ж після одруження вони скоять розпусту, то покарання для них -- половина покарання для вільних жінок. Одруження з невільницями дозволене тим із вас, хто боїться гріха перелюбу. І якщо ви будете терпіти, то це буде краще для вас. Аллаг — Прощаючий, Милосердний[1]

26. Аллаг прагне дати роз'яснення вам, скерувати вас до законів тих людей, які жили перед вами та прийняти ваше каяття. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

27. Аллаг прагне прийняти каяття ваше! А ті, які йдуть за своїми пристрастями, прагнуть відвернути вас якнайдалі.

28. Аллаг прагне полегшення для вас, адже людина створена слабкою.

29. О ви, які увірували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, а займайтеся торгівлею, якою ви будете взаємно задоволені. І не вбивайте одне одного! Воістину, Аллаг Милосердний до вас!

30. І хто зробить це через свою ворожість та несправедливість, того Ми вкинемо у вогонь. Це для Аллага — легко!

31. І якщо ви будете уникати важких гріхів, які заборонені вам, то Ми простимо вам злі

вчинки ваші та введемо вас через вхід пошани!

32. Не бажайте того, шляхом чого Аллаг віддав перевагу одним із вас перед іншими. Чоловіку — частка з того, що отримав він, а жінці — частка з того, що отримала вона. Тож просіть у Аллага ласки Його; воістину, Він знає про кожну річ!

33. Для кожної людини Ми дали близьких, які успадковують те, що лишили батьки та найближчі родичі. А тим, із ким ви пов'язані клятвами, віддавайте вашу частку. Воістину, Аллаг — кожній речі Свідок!

34. Чоловіки піклуються про жінок, адже Аллаг віддав перевагу одним перед іншими, а також через те, що чоловіки витрачають своє майно. Праведні жінки покірні, вони бережуть у час відсутності чоловіків те, що Аллаг наказав берегти. А тих жінок, непокори яких ви боїтесь, повчайте, уникайте на подружньому ложі та врешті-решт злегка бийте. Якщо ж вони послухаються вас, то не шукайте шляху проти них. Воістину, Аллаг — Всевишній, Великий!

35. Якщо ви боїтесь розлучення між подружжям, то призначте суддю з його боку та суддю з її боку. Якщо ті бажатимуть миру, то Аллаг примирить подружжя. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Всевідаючий!

36. Поклоняйтесь Аллагу та не додавайте Йому нікого як рівного. Якнайкраще ставтеся до батьків, родичів, сиріт і бідних; а також до сусідів, які є вашими родичами, і до тих, які не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього, а також до рабів ваших. Воістину, Аллаг — не любить зухвалих і гордих,

37. які самі є скнарами та закликають людей до жадібності, приховують те, що Аллаг дарував їм зі Своєї ласки. І Ми приготували для невіруючих принизливу кару!

38. Вони жертвують своє майно задля лицемірства перед людьми і не вірують ні в Аллага, ні в Останній День. Якщо шайтан є комусь приятелем, то поганий же з нього приятель!

39. Як же може зашкодити їм те, що вони увірують в Аллага та в Останній День, і будуть витрачати те, чим наділив їх Аллаг? Аллаг знає про них.

40. Воістину, Аллаг нікого не скривдить навіть на вагу порошинки. А якщо вчинок буде добрим, то Він подвоїть його і дарує від Себе велику винагороду!

41. А що буде, коли Ми приведемо свідка із кожної громади, а тебе зробимо свідком над ними?

42. У той День бажатимуть ті, які не увірували та чинили непослух Посланцю, щоб поглинула їх земля. Вони не приховають від Аллага жодної бесіди!

43. О ви, які увірували! Не наближайтесь до молитви у стані сп'яніння, поки ви не станете усвідомлювати те, що говорите, а також у стані нечистоти, поки не здійсните омовіння — якщо лише ви не знаходитесь у дорозі. Якщо ж ви хворі, або подорожуєте, або хтось із вас повернувся з вбиральні чи торкався жінок, а після цього ви не знайшли води, то здійсніть омовіння чистою, сухою землею — обітріть нею своє обличчя та руки. Воістину, Аллаг — Вибачаючий та Прошаючий![2]

44. Чити бачив тих, кому дано частину Писання, а вони обирають оману та прагнуть, щоб і ви зійшли зі шляху?

45. Аллаг краще знає ворогів ваших! Достатньо Аллага як Покровителя! Достатньо Аллага як Помічника!

46. Серед юдеїв є ті, хто міняє місцями слова і говорить: «Слухаємо і не підкоряємось!», «Слухай те, що не можна почути», «Доглядай за нами», — викривляючи язики свої та глузуючи з релігії. Але якби вони говорили: «Слухаємо і підкоряємось!», «Слухай!» та «Поглянь на нас!» — то це було б краще та правильніше для них. Нехай же прокляне їх Аллаг за невір’я їхнє! Мало ж віруючих серед них!

47. О ви, яким дано Писання! Увіруйте в те, що зіслали Ми як підтвердження того, що є у вас, доки Ми не стерли ваші обличчя та не скрутили їх вам або й не прокляли вас, як прокляли порушників суботи! Здійснився ж наказ Аллага!

48. Аллаг не прощає, коли Йому приписують рівних, але прощає все інше, крім цього, тому,

кому побажає! І хто приписує Аллагу рівних, той чинить великий гріх!

49. Невже ти не бачив тих, які вважають себе пречистими? Та ж ні, це Аллаг очищує тих, кого побажає, і з такими не вчинять несправедливо навіть на плівку з кісточки фініка.

50. Поглянь, як вони зводять наговір на Аллага! Достатньо цього — як гріха очевидного!

51. Невже ти не бачив тих, кому дано частину Писання? Вони вірують у джібта, тагута і говорять про невіруючих: «Ці йдуть правильнішим шляхом, ніж віруючі!»[3]

52. Вони — ті, кого прокляв Аллаг! А кого прокляв Аллаг, тому ніколи не знайдеться помічників!

53. Невже вони мають частину влади? Та якби так і було, вони не дали б людям і ямки на кісточці фініка.

54. Невже вони заздрять людям через те, що Аллаг дарував їм зі своєї ласки? Але ж раніше Ми дарували роду Ібрагіма Писання та мудрість і дарували їм велику владу!

55. Серед них є ті, які увірували в [Мухаммада], а є й такі, які відвертаються від нього. Достатньо ж палаючої геєни для них!

56. Воістину, тих, які не вірують у Наші знамення, Ми вкинемо у вогонь. Коли їхня шкіра згорить, Ми будемо замінювати її на нову шкіру — для того, щоб вони спробували цю кару на смак! Воістину, Аллаг — Великий, Мудрий!

57. А тих, які увірували та чинили добрі справи, Ми введемо у сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку і матимуть там пречистих дружин. І Ми введемо їх у густий затінок!

58. Воістину, Аллаг наказує вам повертати довірене майно його власникам. І коли ви судите між людьми, то судіть справедливо! Воістину, яким же прекрасним є те, чим Аллаг повчає вас! Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!

59. О ви, які увірували! Коріться Аллагу, коріться Посланцю, а також наділеним владою серед вас! І якщо ви почнете сперечатися про щось, то зверніться із цим до Аллага та до Його Посланця, якщо віруєте ви в Аллага та в Останній День! Це — ліпший і кращий наслідок!

60. Невже ти не бачив тих, які вважали, що вони увірували в те, що зіслано тобі, а також в те, що зіслано перед тобою? Вони прагнуть звернутися за судом до тагута, хоча їм було наказано не вірувати в нього! Шайтан прагне, щоб ви заблукали в глибокій омані!

61. І коли говорять їм: «Прийдіть до того, що зіслав Аллаг, і до Посланця», — то ти бачиш, що лицеміри вперто відвертаються від тебе!

62. А що буде, коли вразить їх лихо за те, що вони приготували руками своїми? А потім вони прийдуть до тебе, присягаючись Аллагом: «Ми бажали лише добра та згоди!»

63. Аллаг знає те, що в їхніх серцях. Тож відвернися від них, але повчай їх та говори їм на самоті переконливе слово!

64. Ми відсилали посланців для того, щоб їм корилися з дозволу Аллага. Якби [лицеміри], вчинивши несправедливість до самих себе, прийшли до тебе та попросили прощення у Аллага, а Посланець просив би прощення для них, то ви знайшли б Аллага Приймаючим каяття, Милосердним!

65. Та ж ні! Клянуся Господом твоїм, не увірують вони, поки не візьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку між ними. Тоді в душах їхніх не знайдеться опору тому, що ти присудив, і вони цілком підкоряться йому.

66. Якби Ми наказали їм: «Убийте неправедних серед вас!» або «Залиште домівки ваші!» — то це зробила б лише меншість із них. Та якби вони зробили те, до чого їх закликають, то це було б краще для них та ще більше зміцнило б їх!

67. І тоді Ми дарували б їм від Себе велику винагороду,

68. і повели б їх прямим шляхом!

69. Ті, які коряться Аллагу та Посланцю, будуть разом із тими, кого Аллаг наділив Своєю милістю — пророками, праведниками, мучениками, благочестивими! Прекрасні ж ці супутники!

70. Це — ласка Аллага. Достатньо Аллага як Всезнаючого!

71. О ви, які увірували! Будьте обережні! Виходьте загонами — або всі разом!

72. Є серед вас такий, який затримається, а коли вразить вас лихо, то скаже: «Аллаг був милостивий до мене, тож я не був там разом із ними!»

73. А якщо вас обгорне ласка Аллага, то він — ніби між вами та ним не було ніякої дружби — неодмінно скаже: «Якби ж то я був разом із ними та досягнув великого успіху! »

74. Нехай же борються на шляху Аллага ті, які продали земне життя за життя наступне! І хто бореться на шляху Аллага і загине або переможе, тому даруємо Ми велику винагороду!

75. І чому б вам не боротися на шляху Аллага заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: «Господи наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є несправедливими. Даруй нам від Себе покровителя, даруй нам від Себе помічника!»

76. Ті, які увірували, борються на шляху Аллага, а ті, які не увірували, борються на шляху тагута. Боріться ж із прихильниками шайтана! Воістину, хитрощі шайтана — слабкі!

77. Невже ти не бачив тих, кому сказали: «Стримуйте свої руки, звершуйте молитву та давайте закят». І коли було встановлено для них боротьбу, то частина із них почала боятися людей так, як вони бояться Аллага, або ще й сильніше від того! Вони говорять: «Господи наш! Чому ти встановив для нас боротьбу? Якби ж Ти дав нам невелику відстрочку!» Скажи: «Незначна ж насолода земного життя! Наступне життя краще для того, хто богобоязливий. З вами не вчинять несправедливо навіть на плівку з кісточки фініка!»[4]

78. Де б ви не були, смерть все одно спіткає вас — навіть якщо ви будете на укріплених вежах. Коли трапиться з ними щось добре, то вони говорять: «Це — від Аллага!» А якщо трапиться з ними щось лихе, то вони говорять: «Це — від тебе!» Скажи: «Все від Аллага!» Що з цими людьми? Вони не можуть зрозуміти того, що їм говорять!

79. Що б не трапилося з тобою доброго, це — від Аллага. Що б не вразило тебе лихого, це — від тебе самого. Ми відіслали тебе Посланцем до людей, і достатньо Аллага як Свідка!

80. Хто послухався Посланця, той послухався Аллага! А якщо хто відвернеться, то Ми ж не відсилали тебе наглядачем!

81. І вони говорять: «Ми підкорилися». Але, коли вони йдуть від тебе, то частина із них замишляє вночі зовсім не те, що ти їм говорив. Аллаг записує те, що вони замишляють вночі! Відвернися ж від них та покладай сподівання на Аллага! І достатньо Аллага як Опікуна!

82. Невже вони не замислюються про Коран? Якби він був не від Аллага, то вони знайшли б там багато протиріч!

83. І коли приходить до них звістка про безпеку чи небезпеку, то вони розголошують її. Та якби вони спочатку звернулися із нею до Посланця або до наділених владою серед них, то вона стала б відома тим, які могли б вивчити її глибше. Якби не ласка Аллага до вас та не милість Його, то всі ви пішли б за шайтаном, окрім небагатьох серед вас.

84. Борися ж на шляху Аллага, адже ти відповідаєш лише сам за себе. І спонукай віруючих! Можливо, Аллаг стримає міць тих, які не увірували. Міць Аллага сильніша і покарання Аллага сильніше!

85. Хто заступиться [за іншого] добрим заступництвом, той матиме в цьому частку. А хто заступиться [за іншого] заступництвом лихим, той матиме в цьому тягар. Воістину, Аллаг спостерігає за кожною річчю!

86. І коли вас вітають, то відповідайте ще кращим привітанням або ж таким самим. Воістину, Аллаг рахує кожну річ!

87. Аллаг! Немає бога, крім Нього! Ми неодмінно зберемо вас у День Воскресіння, у якому немає сумніву! А хто ж правдивіший за Аллага словом?

88. Чому ви розділилися на дві групи щодо лицемірів? Адже Аллаг відкинув їх назад — за те, що робили вони! Невже ви прагнете повести прямим шляхом тих, кого збив зі шляху Аллаг? А кого збив зі шляху Аллаг, тому ніколи ти не знайдеш дороги!

89. Вони бажають, щоб ви були невіруючими — такими невіруючими, якими є вони самі; і тоді ви будете рівними між собою. Не бери собі наближених серед них, поки вони не здійснять переселення на шляху Аллага. Але якщо вони відвернуться, то хапайте їх та вбивайте — де б ви не знайшли їх! Не беріть серед них ні спільників, ні помічників.

90. Окрім тих, які приєдналися до людей, між вами і між якими є договір; а також тих, які прийдуть до вас, а серця їхні будуть стискатися від думки про боротьбу проти вас або проти свого народу. Якби Аллаг побажав, то Він зробив би їх сильнішими за вас, і вони неодмінно розпочали би битву із вами! Та якщо вони відступлять, не почнуть битви і запропонують вам мир, то Аллаг не дозволить вам жодних дій проти них![5]

91. Ви знайдете ще й інших, які прагнутимуть до безпеки — від вас і від людей своїх. Кожного разу, коли їх повертають до смути, вони цілком віддаються їй. І якщо вони не відступлять, не запропонують вам миру та не заберуть свої руки від вас, то хапайте їх та вбивайте — де б ви не віднайшли їх. Проти них Ми дарували вам ясний доказ!

92. І нехай віруючий не вбиває іншого віруючого — хіба незумисне. І хто помилково вб’є віруючого, то нехай звільнить віруючого раба і нехай сплатить належний викуп його родині — хіба тільки вони побажають роздати це як милостиню. А якщо цей віруючий був із ворожого до вас племені, то звільніть віруючого раба. А якщо він був

із племені, між вами і між яким є договір, то слід сплатити належний викуп його родині та звільнити віруючого раба. Якщо хто не в змозі зробити це, то нехай тримає піст два наступних місяці задля каяття перед Аллагом! Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

93. А хто вб’є віруючого навмисне, тому відплатою буде геєна, де він буде довіку! Аллаг розгнівається на нього і прокляне Його! Приготовано для нього велику кару![6]

94. О ви, які увірували! Коли виступаєте ви на шляху Аллага, то спочатку розрізняйте, а не кажіть першому, хто привітає вас миром: «Ти не є віруючим!» — прагнучи швидкоплинних благ земного життя. Адже у Аллага — велика здобич! Раніше ви були такими ж самими, та Аллаг виявив Свою милість до вас. Тож розрізняйте! Воістину, Аллагу відомо те, що робите ви!

95. Ті віруючі, які сидять вдома і не зазнають труднощів, не рівні з тими, які борються на шляху Аллага своїм майном та життям. І вищі перед Аллагом ті, які борються на Його шляху своїм майном і життям, а не ті, які сидять вдома. Але всім Аллаг обіцяв найкраще! Він підніс тих, які борються, над тими, які сидять вдома — через винагороду велику,

96. вищість від Нього, прощення та милість! Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

97. Воістину, коли ангели принесуть смерть тим, які були несправедливими самі до себе, то скажуть їм: «У якому стані ви були?» Ті дадуть відповідь: «Ми були слабкими на землі!» їм скажуть: «Хіба земля Аллага не широка? Ви ж могли здійснити переселення!» Притулком для таких буде геєна! Мерзотне ж це місце для повернення!

98. Окрім слабких чоловіків, жінок та дітей, які не спроможні хитрувати та не можуть знайти шлях [для переселення].

99. Можливо, Аллаг дарує прощення їм; воістину, Аллаг вибачає та прощає!

100. І хто здійснить переселення на шляху Аллага, той знайде на землі багато притулків та достаток! А хто вийде зі свого будинку, здійснюючи переселення на шляху Аллага та Його Посланця, і спіткає того смерть, то його винагородить Аллаг! Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

101. Якщо ви подорожуєте землею, то не буде вам гріха скоротити деякі молитви через страх перед смутою з боку невіруючих. Воістину, невіруючі для вас — справжні вороги!

102. Коли ти перебуваєш з віруючими на молитві, то нехай частина із них стоїть поряд із тобою і тримає зброю свою. І коли звершать вони земний уклін, то нехай стануть позаду вас. Потім нехай прийде інша частина віруючих, яка ще не молилася, і нехай вона молиться разом із тобою,виявляючи обережність і тримаючи в руках свою зброю. Ті, які не вірують, бажають, щоб ви забули про свою зброю та спорядження, і тоді вони напали б на вас. Та не буде вам гріха, якщо відкладете ви зброю, потрапивши під сильну зливу чи захворівши. Але будьте обережними! Воістину, Аллаг приготував для невіруючих принизливу кару!

103. Коли ви звершите молитву, то згадуйте Аллага — стоячи, сидячи та лежачи. І коли ви опинитеся у безпеці, то звершуйте повну молитву. Воістину, молитва встановлена для віруючих у визначений час.

104. І не слабшайте, переслідуючи [невіруючих] людей. Якщо ви страждаєте, то і вони страждають так, як страждаєте ви. Але ви сподіваєтесь на те від Аллага, на що не сподіваються вони. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

105. Воістину, Ми зіслали тобі Писання в істині, щоб ти судив поміж людьми так, як показав тобі Аллаг. Тож не будь для зрадників захисником

106. і благай прощення у Аллага. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

107. І не сперечайся на користь тих, які зраджують самі себе. Воістину, Аллаг не любить зрадників та грішників.

108. Вони можуть заховатися від людей, але не зможуть заховатися від Аллага. Адже Він перебуває із ними, коли вони вночі замишляють слова, якими Він не буде задоволений. Аллаг осягає те, що роблять вони!

109. Ось ви сперечаєтесь на їхню користь у земному житті. Але хто буде сперечатись на їхню користь перед Аллагом у Судний День? І хто буде їхнім опікуном?

110. Але хто скоїть зле або буде несправедливим до самого себе, а потім благатиме прощення у Аллага, той знайде Аллага Прощаючим, Милосердним!

111. І хто скоїв щось гріховне, той скоїв його лише проти самого себе. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!

112. І хто скоїв щось помилкове чи гріховне, а потім приписав його невинному, той поклав на себе тягар наклепу та явного гріха!

113. Якби не ласка Аллага до вас та не милість Його, то частина із них неодмінно забажала би збити тебе зі шляху. Але вони не зіб’ють зі шляху нікого, окрім самих себе, і вони не зможуть завдати тобі ніякої шкоди. Аллаг зіслав тобі Писання та мудрість.

114. Немає добра в більшості їхніх потаємних розмов, якщо тільки вони не будуть закликати до милостині, добра чи миру поміж людьми. І хто зробить це, прагнучи до вдоволення Аллага, тому даруємо Ми велику винагороду!

115. І того, хто буде суперечити Посланцю навіть після того, як йому став зрозумілий прямий шлях, і не піде шляхом віруючих, того Ми скеруємо туди, куди він звернувся — та й вкинемо до геєни! Мерзотне ж це місце для повернення!

116. Воістину, Аллаг не прощає, коли Йому додають рівних, але прощає все, окрім цього, тому, кому побажає! І хто додає Аллагу рівних, той заблукав у глибокій омані!

117. Вони кличуть замість Нього лише названі жіночими іменами божества. І вони не кличуть нікого іншого, як тільки бунтівного шайтана!

118. Аллаг прокляв його. А він сказав: «Я неодмінно заберу певну частину Твоїх рабів!

119. Я зіб’ю їх зі шляху, зваблю марними сподіваннями, накажу їм відрізати вуха худобі та змінювати творіння Аллага». І хто узяв собі шайтана покровителем замість Аллага, той вже зазнав очевидних втрат.

120. Він дає обіцянки їм та зваблює марними сподіваннями. Але шайтан обіцяє їм ніщо інше, як тільки спокусу!

121. Домівкою таких буде геєна. І вони не знайдуть порятунку від неї!

122. А тих, які увірували і творили добрі справи, Ми введемо в сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку. Обіцянка Аллага — істина; і хто ж правдивіший за Аллага словом?

123. І це не залежить від ваших бажань чи бажань людей Писання. І хто чинить зло, тому відплатять тим же, і не знайдеться йому, окрім Аллага, ні покровителів, ні помічників!

124. І хто не робив би добрих справ, віруючий чоловік чи віруюча жінка, то увійдуть вони до раю, і не вчинять із ними несправедливо навіть на плівку із кісточки фініка.

125. У кого краща релігія, ніж у того, хто підкорив себе Аллагу, є праведним та йде за вірою Ібрагіма-ханіфа? Аллаг же зробив Ібрагіма Своїм другом.

126. Аллагу належить те, що на небесах, і те, що на землі. Адже Аллаг осягає кожну річ!

127. Тебе просять встановити припис щодо жінок. Скажи: «Аллаг встановлює вам припис щодо них і щодо того, про що читаєте ви у Писанні - про осиротілих жінок, яким ви не даєте того, що належить їм, маючи бажання одружитися з ними; а також про безпомічних дітей і про те, щоб ви ставились до сиріт справедливо». І яке благо ви не робили б, Аллаг знає про це![7]

128. Якщо жінка боїться неприязні чоловіка чи він уникає її, то не буде їм обом гріха, якщо вони полагодять між собою миром, адже злагода - краща! Люди є жадібними, але, якщо ви будете доброчинними та богобоязливими, то, воістину, Аллагу відомо те, що робите ви!

129. Ви ніколи не зможете однаково справедливо ставитися до всіх дружин, навіть якщо ви прагнете до цього. Не схиляйтесь до однієї, залишаючи іншу в невизначеності. І якщо ви будете праведними та богобоязливими, то, воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

130. А якщо [подружжя] розлучиться, то кожного з них Аллаг збагатить від щедрості Своєї. Аллаг — Щедрий, Мудрий!

131. Аллагу належить те, що на небесах і те, що на землі. І Ми вже заповідали тим, кому дано Писання раніше за вас, а також вам, щоб ви боялися Аллага. А якщо ви не увіруєте, то Аллагу належить те, що на небесах, і те, що на землі, і Аллаг — Багатий, Хвалимий!

132. Аллагу належить те, що на небесах, і те, що на землі. І достатньо Аллага як Опікуна!

133. Якщо Він побажає, то забере вас — о люди! — і приведе нових. Адже Аллаг спроможний на це!

134. І якщо хто прагне винагороди земного життя, то у Аллага — винагорода земного життя і життя наступного. Аллаг — Всечуючий, Всевидячий!

135. О ви, які увірували! Тримайтесь справедливості, коли будете ви свідками перед Аллагом, навіть якщо це свідчення буде проти вас самих, ваших батьків чи родичів. Буде це багатий чи бідний, їхня справа належить Аллагу. Не йди за пристрастю, щоб не порушити справедливості. Якщо ж ви спотворите [свідчення] або відмовитесь від нього, то, воістину, Аллагу відомо те, що робите ви!

136. О ви, які увірували! Віруйте в Аллага, Його Посланця і Писання, яке Він зіслав Посланцю Своєму; а також у Писання, яке було зіслано раніше. І хто не вірує в Аллага, в Його ангелів, Його Писання, Його посланців та в Останній День, той заблукав у глибокій омані!

137. Воістину, тих, які увірували, а потім стали невіруючими, а потім знову увірували і знову стали невіруючими, ще й додавши собі невір’я - тих не простить Аллаг і не вкаже їм шляху!

138. Сповісти ж добру звістку лицемірам — про те, що чекає на них болісна кара!

139. Тим, які беруть собі за спільників невіруючих, нехтуючи віруючими! Невже вони прагнуть отримати від них силу? Воістину, вся сила належить Аллагу!

140. Аллаг вже зіслав вам у Писанні, щоб ви не сідали разом із тими, які, почувши знамення Аллага, не вірують у них та насміхаються з них — поки вони не почнуть розмовляти про щось інше. Інакше ви будете схожі на них! Воістину, Аллаг збере лицемірів та невіруючих у геєні — усіх!

141. Вони очікують того, що трапиться з вами. Якщо прийде до вас від Аллага перемога, то вони скажуть: «Хіба ж ми не були з вами?» А якщо перемога буде на боці невіруючих, то вони скажуть: «Хіба ж ми не допомагали вам та не захищали вас від віруючих?» Аллаг розсудить між вами в День Воскресіння і Аллаг ніколи не дарує невіруючим переваги над віруючими!

142. Воістину, лицеміри намагаються обманути Аллага, а насправді Він обманює їх. І коли вони звершують молитву, то роблять це з лінощами, тільки показуючи себе перед людьми та рідко згадуючи Аллага,

143. хитаючись посередині — ні до цих, ні до тих. А кого Аллаг збив зі шляху, тому ти не знайдеш дороги!

144. О ви, які увірували! Не беріть собі за спільників невіруючих замість віруючих. Невже ви прагнете, щоб Аллаг мав проти вас очевидний доказ?

145. Воістину, лицеміри опиняться на самому дні пекла. І ти не знайдеш для них помічника!

146. Окрім тих, які покаялись, виправились, шукали захисту в Аллага та були щирими у своїй вірі перед Аллагом. Саме вони будуть разом із віруючими і Аллаг дарує віруючим велику винагороду!

147. Невже Аллаг буде карати вас, якщо ви будете вдячними та віруючими? Аллаг — Вдячний, Всезнаючий!

148. Аллаг не любить привселюдного лихослів’я, хіба як вчинили несправедливо із кимось. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!

149. Якщо робитимете ви добро відкрито чи потаємно або ж простите зло, то Аллаг — Прощаючий, Всемогутній!

150. Воістину, ті, які не вірують в Аллага та Його посланців, намагаються провести межу між Аллагом та Його посланцями і говорять: «Ми віримо в одних, та не віримо в інших», — прагнучи обрати середній шлях.

151. Вони — справжні невіруючі. А для них Ми приготували принизливу кару!

152. А тим, хто увірував у Аллага та Його посланців, і хто не проводить жодної межі між ними, Він дасть винагороду їхню. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

153. Просять тебе люди Писання, щоб зіслав ти їм писання з неба. Вони вже просили в Муси ще більшого й говорили: «Покажи нам Аллага відкрито!» Та вразила їх блискавка за несправедливі слова їхні. Але після того, як прийшли до них ясні знамення, узяли вони собі тільця [для поклоніння]. Проте Ми простили їм це та й дали Мусі ясні докази.

154. Ми звели перед ними гору, відповідно до Нашого завіту із ними, та й сказали їм: «Увійдіть до брами, низько кланяючись!» І ще сказали Ми їм: «Не порушуйте суботи!». І взяли Ми з них обіцянку тверду.

155. За порушення завіту свого, за невір’я їхнє у знамення Аллага та за їхнє вбивство пророків без права на те, за їхні слова: «Закриті серця наші!» — але ж це Аллаг запечатав їх за невір’я їхнє, і слабка віра їхня.

156. За їхнє невір’я і за те, що звели вони на Мар’ям великий наклеп,

157. та за слова їхні: «Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!». Але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його.

158. Це Аллаг підніс його до Себе, Аллаг — Великий, Мудрий!

159. І, воістину, серед людей Писання є такі, які не увірують в [Ісу] аж до смерті своєї. Тож у День Воскресіння він буде свідком проти них!

160. [За все це] та за несправедливість тих, які є юдеями, Ми заборонили їм ті блага, які були дозволені їм раніше. Та ще й за те, що вони багатьох людей збивали зі шляху Аллага.

161. Вони займалися лихварством, хоча їм було заборонено це, а також без права пожирали майно людей. Невіруючим з-посеред них Ми приготували болісну кару!

162. Проте послідовним у знанні та віруючим з-посеред них, які вірують у зіслане тобі та зіслане раніше за тебе; тим, які творять молитву, дають закят та вірують у Аллага і Судний День, Ми дамо велику винагороду!

163. Воістину, Ми дарували тобі одкровення, як дарували його Нуху та пророкам після нього, як дарували одкровення Ібрагіму, Ісмаїлю, Ісхаку, Якубу та колінам; Ісі, Айюбу, Юнусу, Гаруну та Сулєйману. І Ми дарували Дауду Забур.[8]

164. Про деяких посланців Ми вже розповідали тобі раніше, а про деяких — не розповідали. Аллаг же промовляв до Муси словом.

165. [Розповідали і про] посланців-благовісників та застерігачів, щоб не мали люди після цього доказу проти Аллага. Аллаг — Великий, Мудрий!

166. Та Аллаг свідчить, що зіслане тобі — зіслане за знанням Його. Ангели також свідчать про це. І Аллага достатньо як Свідка!

167. Воістину, ті, які самі не вірують та збивають інших зі шляху Аллага, зайшли далеко в омані своїй!

168. Не простить Аллаг тих, які не вірували та чинили несправедливість, та й не поведе їх прямим шляхом,

169. а тільки шляхом геєни, де вони будуть довіку. І це для Аллага легко!

170. О люди! Прийшов до вас Посланець із істиною від Господа вашого. Увіруйте ж задля блага свого! А якщо не увіруєте, то Аллагу належить те, що на небесах і на землі. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий.

171. О люди Писання! Не порушуйте релігії вашої та не говоріть про Аллага нічого, крім істини. Адже Месія — Іса, син Мар’ям — лише посланець Аллага та слово Його, донесене до Марії, та дух від Нього. Увіруйте ж в Аллага та посланців Його і не кажіть: «Трійця». Краще для вас утриматись від цього. Воістину, Аллаг — Бог єдиний, пречистий Він від того, щоб мати дитину. Йому належить те, що на небесах, і те, що на землі. Достатньо Аллага як Опікуна!

172. Ні Месія, ні наближені ангели ніколи не цуралися бути рабами Аллага. А всі ті, які цураються бути рабами Його та сповнюються гордині, будуть зібрані біля Нього [на Суд] !

173. А тим, які увірували та робили добрі справи, Він сповна дасть винагороду їхню, та ще й збільшить її за ласкою Своєю. А тих, які цуралися та сповнювалися гордині, Він скарає карою болісною! І не знайдеться їм, окрім Аллага, ні Захисника, ні Помічника!

174. О люди! Прийшов до вас доказ від Господа вашого! І зіслали Ми вам світло ясне!

175. Тих же, які увірували та покладали сподівання на Аллага, Він введе в милість і ласку Свою, та й поведе до Себе прямим шляхом.

176. Просять тебе встановити припис. Скажи: «Аллаг встановить вам припис щодо спорідненості по бічній лінії. Якщо загине чийсь чоловік, і немає в нього дитини [і батьків], але є сестра, то їй половина того, що лишив він. Так само й він успадковує її [майно], якщо немає у неї дитини. Якщо ж сестер дві, то їм належить дві третини того, що залишив він. А якщо родичі — брати й сестри, то чоловіку належить частка спадку, рівна частці двох жінок. Аллаг пояснює вам це, щоб не потрапили ви в оману. Аллаг знає про кожну річ!»

——————

  1. «Половина покарання»: тут мається на увазі побиття.
  2. Див. остаточну заборону на вжиток вина й азартні ігри у дев'яностому аяті сури «Трапеза».
  3. «Вірують у джібта, тагута» — мають багатобожників собі за спільників.
  4. «Стримуйте свої руки»: тобто не починайте війни.
  5. «Окрім тих» — це стосується згаданої у попередньому аяті боротьби проти невіруючих, а не виразу «не беріть серед них ні приятелів, ні помічників» (аль-Багаві).
  6. Як свідчать тлумачі, цей аят підкреслює важкість гріха вбивства.
  7. «Про безпомічних дітей» — малих дітей, які ще не можуть вступити у право користування спадком.
  8. Так у Корані названо Псалтир.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.