Користувач:Danny~ukwikisource
Ще не вмерли України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Слова - П. Чубинський
музика - М.Вербицький