Ще не вмерла Україна

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ще не вмерла Україна (1862
Павло Чубинський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Ще не вмерла Україна


Ще не вмерли України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, всі за волю від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, і Дніпро зрадіє,
Що на нашій Україні доленька доспіє.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.