коськати
коськати
|
|
Ко́ськати, каю, єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: ко́сь-ко́сь!
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ко́ськати, каю, єш, гл. Призывать лошадь криком: ко́сь-ко́сь!
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28