Кос Чагил на Ембі/XVIII

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
XVIII
Бурові партизани. Джексонівські болти в кишені. Парторг з ДВК. Помилка парторга з ДВК. Жінка майстра Гусєва. Мрії про женщин з Аргентіни або про дівчину з Нагасаки. Найцікавіший спір.

Глибокої ночі ми повернулися в присілок. На площі ми знов зустріли Макарова, тепер він повертався з силової, у тиші чутно було, як рівно й спокійно, без стукоту, туркотів тепер мотор.

Зненацька в тишу півночі, неначе хитаючись, вдерлися розхристані веселі звуки: жіночий голос, сміливіший, ніж чекаєш від жінки, співав під гітару, розв'язну, розбещену, розладжену. Двері до однієї з квартир були відчинені навстіж, там було світло, там гуляли. То була сімейна гулянка в бурового майстра Смірнова і машиніста Арсентьєва.

Майстер Смірнов і машиніст Арсентьєв — „бурові партизани“. Бурові партизани працюють досконально і швидко, але якості й швидкості вони досягають своєрідними методами. У них дуже довгі пальці.

Звичайно ж це абсолютно чесні люди. Ніхто з них не візьме для себе ані гвинтика. Але буровий партизан не вважає за гріх тягати на свою бурову чуже устатковання. Знайомство, блат, приятельський випивон уживаються для того, щоб накопичити на своїй буровій запаси потрібних речей і працювати завжди без простоїв.

У бурового партизана під дошками завжди сховані два запасні елеватори, він працює завжди новим роторним ланцюгом. У нього є зверхкомплектні долота, він десь має два кіло джексонівських болтів, хоча в нього поставлено новий ремінь і ще один новий ремінь він приховав про всякий випадок.

Нам уперше довелося побачити такого пірата на одній з бурових у Доссорі. На літучих зборах з участю нормувальника бурильник і робітники протестували проти ущільнення строків. Устатковання, мовляв, старе, роторний ланцюг рветься щопівгодини, ремінь відслужив, джексонівських болтів для ремонту ременя немає, техснаб обіцяє і не дає.

І от виступив майстер із сусідньої бурової. Спокійно і уїдливо він доводив, що в нього не буває простоїв. Промова його справила вражіння, аж от старий бурильник, з одчаєм махнувши рукою, виклав останній аргумент.

— Ланцюг у тебе новий? Новий ремінь, що ти взяв у техснабі для нашої бурової, де? Де він, цей ремінь? Де двісті п'ятдесят джексонівських болтів, які ти одержав на всі бурові? Ти нам давав по одному болту на бурову, і то треба було по півгодини канючити!

Бурильник підійшов до майстра і що мав сили ляснув його по кишені піджака. В кишені дзенькнуло — вона ущерть була повна джексонівськими болтами.

Ця промова із дзенькотом болтів справила ще більше вражіння. Про це дізналась парторг, енергійна женщина, що недавно приїхала з ДВК. Сівши на коня, вона об'їздила всі склади, побувала на всіх бурових, перевірила все устатковання, знайшла все, що треба, приборкала бурових піратів, примусила їх розлучитись із награбованим добром. Бурильник одержав новий ланцюг, новий ремінь, законну частину болтів. Здавалося, справа вирішена. Але це тільки здавалося. Коли Лаврентьєв довідався про цю історію, обличчя його нахмарилось.

— Глибина в його була яка? Триста метрів? На триста метрів ми буримо старим ланцюгом. А от коли він дійде до тисячі, коли насправді буде потрібний новий ланцюг, його не буде. Я не дам.

— У тебе рветься ланцюг? Обдивись, викинь усі надтріснуті ролики, перевір, чи на всіх ланках є шпильки. І будеш бурити!

„Немає джексонівських болтів. Я цілі роки в вічі не бачив джексонівських болтів. Порвався ремінь — наклади платівку, скріпи на заклепках, буде держати як на болтах — п'ять хвилин зайвої роботи.

„І парторг зробила помилку, — це потурання ледарям. Кожний дурень може бурити новим устаткованням!

Отже Смірнов і Арсентьєв гуляли. Гітара надсаджувалась. Жінка майстра Гусєва, вродлива моторна женщина, співала поспіль усі романси від любові біля каміна до Маші біля самовара. Сам Гусєв допивав стопку.

Ми стояли осторонь у глибокій темряві і розмовляли пошепки, до нас беззвучно підійшов Макаров. Надсаджувалась гітара.

Раптом Смірнов узяв під руку Арсентьєва і вийшов з хати. Вони були хмільні, в тому стані, коли люди прагнуть забути будні, діла, уявити себе як на картині серед женщин Аргентіни, чи з дівчиною з Нагасаки.

Тоді вертається молодість, женщини стають ближчі, боязкий робиться сміливим, сміливий почуває в собі нечувану силу, людина живе, як у любовному романі. Куріли й тлілися здоровенні махорочні цигарки. Маленький білявенький Арсентьєв задумливо утупивсь у землю, струсонувсь і почався безконечний, азартний, мрійний спір про буріння, про нафту, про соляні куполи, про нові родовища.

Підтанцьовуючи, терзаючи гітару, вийшла жінка Гусєва кликати їх у хату, брала під руку, заглядала в вічі, співала, сердилась, посміхалась, манила, але бурильники не могли спинитися. Вона покликала на поміч Гусєва, Гусєв узяв був розмовців за плечі, але, раптом зрозумівши, в чому справа, сам почав сперечатися з таким самим пристрасним самозабуттям.