кришка

кришка

Кри́шка, ки, ж. 1) Ум. отъ криха́. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кри́шка, ки, ж. 1) Ум. от криха́. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубке, но не в сундуке, гробе и пр. Вас. 148. 3) Чуточку. А рука — як дерев'яна, і на кришку не стухла. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28