Перейти до вмісту

кільчитися

Матеріал з Вікіджерел
кільчитися

Кі́льчитися, чуся, чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Каменец. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Кі́льчитися, чуся, чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Каменец. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28