Перейти до вмісту

Лисиця, що мала мішок хитрощів, і кіт

Матеріал з Вікіджерел
Лисиця, що мала мішок хитрощів, і кіт

Якось у лісі здибалися лисиця з котом. Кіт уклонився їй низенько й мовив:

 — Добридень, лисичко-сестричко. Як ся маєш у тяжкі часи?

Лисиця подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула:

 — Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?

 — Та вчений, лисичко...

 — Хто тебе вчив?

 — А біда, лисичко.

 — Що вмієш робити?

 — Ну, скочити на дерево і врятуватися від псів, коли вони женуться за мною.

 — Все то є дурниці... Я, ади, добре вивчена. А опріч того, маю мішок хитрощів. У тебе їх немає і ніколи не буде. Ходи зі мною й дечого навчишся...

Раптом показався мисливець зі псами.

Кіт скочив до дерева, видряпався по стовбуру і сховався між гіллям. Лисичка-сестричка попала псам у зуби. Кіт гукнув із дерева:

 — Пані лисице, розв'яжіть мішок із хитрощами! Лисичка не озвалася, бо вже не було як: язик задубів, очі посоловіли.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).