Львівський літопис і Острозький літописець/Словник застарілих, маловживаних та актових слів і виразів
| ◀ Архівна і бібліографічна довідка про Львівський літопис і Острозький літописець | Львівський літопис і Острозький літописець Словник застарілих, маловживаних та актових слів і виразів |
Іменний покажчик ▶ |
|
Абихмо — щоб ми.
Альбо — або, чи то.
Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.
Анімушно — мужньо, стійко.
Ано — але, тільки.
Апарата — богослужебні приладдя.
Армата — гармата.
Арцибіскуп — католицький архієпіскоп.
Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м.
Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком.
Барзо — дуже.
Бецати — неправильна форма слова обіцяти.
Битний — наявний.
Бихмо — щоб ми.
Бігунка — понос, дизентерія.
Біскуп — католицький єпіскоп.
Блават — коштовна шовкова тканина.
Борзо — скоро, швидко.
Броїти — обурюватися, виступати проти існуючого порядку.
Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.
Ваб, ваба — спокушування, чари.
Вдатний — здібний, здатний.
Ведлуг — згідно, відповідно (чому, до чого).
Вельце — дуже, вельми, набагато, значно.
Венцей — більше.
Взятися — вирушити, відправитися.
Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо.
Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися.
Виповідати — висловлювати, розповідати.
Віншовати, віншувати — поздоровляти, бажати щастя.
Владика — слово, яким іменували епіскопа.
Влох — італієць.
Воєводство — крупна адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі.
Волати — кричати, кликати, благати.
Вотувати — висловлювати думку, подавати голос, голосувати.
Впадати — вторгатися, вламуватися, входити.
Впрод — раніш, спочатку, перед цим.
Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати.
Вшак же — однак, однако ж.
Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків.
Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів.
Гаківниця — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада.
Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами.
Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни.
Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року.
Гетьман польний (польовий) — помічник і заступник великого гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар. Литва мала свого польного гетьмана.
Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування.
Горій, горше — гірше.
Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї.
Господар — титул князів Молдавії і Волощини в період феодалізму.
Груб (польське) — могила.Деспект — зневажання, неповага, презирство;
Дії — історія, історичні твори.
Діло — гармата.
Для — із-за, через, з причини.
Доживотний — довічний.
Дозорца — доглядач, наглядач.
Доклад — клопотання.
Драган — драгун, кінний воїн, що за озброєнням і прийомами дій здатний також вести піший бій.
Дунай — розлив води, взагалі велике скупчення води.
Екскузовати — дати пояснення, скласти пробачення.
Елекція — вибори, обрання.
Єзуїти — монахи католицького ордену, заснованого в 1540 році Ігнатіем Лойолою.
Єничари див. Яничари.
Єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю.
Же — що (сполучник).
Жеби — щоб.
Жебисте — щоб ви.
Живність — харчі, продовольство, припаси.
Жовнір, жолнір — солдат, ратник.
Заваровати — забезпечити будь-що, укріпити, зміцнити, установити.
Запирати — складати, укладати (угоду, договір).
Заскочити — захопити, піймати, запобігти.
Зась — потім, але, же, но, а.
Зацний — знатний, шановний.
Збродня — повстання, заколот, непокора.
Збурити — розорити, зруйнувати.
Звитязтво — перемога.
Здрайця — зрадник, відступник.
Зезволити — погодитися, дозволити.
Зіло — дуже, вельми.
Зложити (сейм) — скликати, зібрати.
Знаємий — знайомий, близький.
Золки (старопольське zioło, ziołko) — зілля, запашна трава.
Золотий польський — основна монета польських грошей, дорівнював 1/3 таляра, поділявся на 30 грошів.
Золотий червоний — дорівнював двом талярам.
Іж — що, але.
Іже — так як, який, що.
Ізложити — відкинути, повалити.
Ілекція див. Елекція.
Ілі би — якби (сполучник).
Імати — брати, схопити, взяти.
Індей — в іншому місці.
Інтент — намір, мета.
Інтеррегнум — безкоролів'я, міжцарів'я.
Кадук — рід хвороби, народна назва диявола, чорта.
Калга мурза — титул старшого з братів кримського хана, який був його співправителем і наслідником.
Кам'яниця — камінна будова.
Канцлер — вищий сановник в Польщі, що зберігав державну печатку і наглядав за законодавством та судочинством; він же звичайно відав іноземними справами.
Кафедра — підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді.
Каштелян — комендант замку; сановники, що засідали в сенаті шляхетської Польщі.
Кварцяне військо — польське військо, що одержувало оплату з «кварти», тобто з податку в розмірі четвертої частини прибутків з королівських маєтків.
Кламця — наклепник, брехун.
Клейноти — предмети, що служать ознакою влади.
Кляштор — католицький монастир.
Кобила — укріплення на підвищенні, палісад.
Кокоший — курячий; кокоша війна — військова прогулянка, війна без битви.
Колода — міра сипучих тіл різного об'єму залежно від місцевості; львівська колода дорівнювала 532 польським фунтам або 8 півміркам.
Конвокація — сейм, який скликався в Польщі негайно після смерті короля і на якому висувалася кандидатура на короля.
Кондиція — умова, положення.
Конклюдовати — робити висновок, заключення; подавати вимоги.
Конфедерація — змова, заколот проти короля або сенату в давній Польщі.
Кон'юровати — зговоритися, вступити в змову.
Корона — назва Польського королівства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу — Річ Посполиту.
Коронний — назва осіб і установ, що в складі Речі Посполитої відносилися тільки до Польщі.
Коски — пустощі, жарти, гри.Костьол — католицький храм, церква.
Крайчий — сановник при дворі короля, який розрізував та сортував м'ясо для королівського столу. В XVI—XVII століттях це вже був лише почесний придворний титул, не пов'язаний з виконанням обов'язків слуги короля.
Ксьондз — католицький священик.
Куршак — глиняний посуд з вузькою шийкою.
Ледаякий — поганий, паскудний, мерзенний.
Лежа — постій, квартирування військ звичайно взимку.
Лежати обозом — стояти військовим табором.
Леч — але, та.
Лятський — польський.
Маковиця — купол, баня церковної будови.
Мандат — наказ, повеління.
Меченосці — одна з назв Лівонського ордену.
Митусь — лежати головами в різні сторони.
Мнісі — монахи.
Мор (мур) — епідемія, чума, смертоносна пошесна хвороба.
Мур див. Мор.
Мурза — татарський князьок, спадковий старшина.
Мша — католицьке богослужіння, обідня.
Набарзі, найбарзі — більше всього.
Навенцей, найвенцей — найбільше.
Навіжати — відвідувати, навідуватися.
Наїзд — напад, наскок, вторгнення.
На тих міст — після того, зразу, негайно.
Небожата (тут глузливо, іронічно) — бідолахи.
Нігди — ніколи, ні в які часи.
Ніжлі — ніж, як.
Нілга — неможливо, не можна.
Німаш — немає.
Ніц — нічого.
Ніякись, ніякийсь — якийсь, хтось.
Новини — вид рукописного бюлетеня, газети, що почали виникати в кінці XVI — на початку XVII століть.
Обезпечитися — бути поза небезпекою, вважати себе забезпеченим від будь-чого, не боятися будь-чого, не турбуватися.
Обітниця — запевнення, обіцянка.
Обнятися, обійматися — братися, погоджуватися, брати на себе зобов' язання, брати підряд.
Обоз — тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору.
Оболокати — надягати, убирати.
Овде — там, туди.
Окрутний — жорстокий, лютий, звірячий.
Орація — святкове привітання, поздоровлення, складене спеціально з нагоди будь-якого торжества, привітальна промова.
Острожок — укріплення, збудоване з загострених зверху стовпів, сторч щільно один біля одного закопаних в землю.
Отправовати — учинити, виконати.
Паль, вбивати на палю — один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців.
Паньство — держава, престол.
Пахолки — батраки, наймити; так само називалися зброєносці шляхтичів під час походів, на відміну від таборної челяді або звичайних прислужників. Пахолки брали також участь у битвах.
Перестятя — припинення, перепинення руху, перетинання.
Перун — грім.
Пінязі — гроші.
Піхотою — пішки.
Плюдри, плюндри — штани, шаровари.
Поважне — сміливо.
Повело — удалось, пощастило.
Повинний — залежний, підвладний.
Повіт — адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялися воєводства.
Повітря — епідемія, пошесть.
Поводитися — відбуватися, статися, творитися.
Поганий — язичник; так польські магнати і шляхта іноді називали українців, росіян та білорусів, які не погоджувалися перейти в католицтво або погодитися на унію.
Подчаший, підчаший коронний — придворний чин у давній Польщі досить високого рангу; подавав королю чашу з вином під час торжеств.Поле ставити — розміщуватися табором для військових дій.
Полумірок — половина восьмини або мірки; дорівнювався двом четверикам.
Поручник — службова особа, що виконувала різні доручення; помічник.
Посполите рушення — загальне поголовне ополчення шляхти, що оголошувалося польськими королями у випадках крайньої небезпеки для держави.
Посполитий — загальний, народний, громадський; також — простий, простолюдний, селянський.
Потенжне — сильно, міцно.
Потикатися — вступити в сутичку з ворогом або в бій; зіткнутися.
Потичка — сутичка, зіткнення, битва.
Потреба — бій, сутичка.
Потрутити — штовхнути, кинути, звалити.
Потуга — сила, могутність.
Потягнути — рухатися, пересуватися.
Пошарпати — пограбувати, обібрати.
През — через.
Переставати — припиняти військові дії, погоджуватися на що-небудь.
Привернення — повернення, відновлення.
Приморки — епідемія, чума, смертоносна пошесть.
Припоминатися — нагадувати про щонебудь, добиватися виконання обіцянки.
Приступовати — вступати, входити.
Пристя — наближення, прихід, появлення.
Пришлий (від польського przeszły) — минулий, що пройшов, проминув (стор. 119).
Пришлий (від польського przyszły) — майбутній, прийдешній (стор. 124)).
Прот — настоятель церкви, ігумен монастиря.
Пункти — статті, умови, вимоги.
Райця, радця — радник ратуші, магістрату.
Райчина — дружина райці.
Ратуша — будинок міського управління, саме управління.
Рачій — вірніш, краще, точніше.
Ребелізувати — підняти повстання.
Регіментар — командир, полковник, начальник війська.
Реєстровий — особа, записана в списки козацького війська.
Референдарій — з XVI ст. королівський урядовець у Польщі, заступник королівського секретаря.
Рокош — невдоволення, хвилювання, бунт; повстання шляхти проти короля або сенату.
Рура — труба.
Русь, русин — руський; також — православний, українець тощо.
Рушеннє — ополчення, мобілізація.
Селедявка — оселедець.
Сермяга — каптан або свита з дешевого сірого сукна.
Сиріч — тобто, себто.
Смо — ми є.
Староста — довічне звання, що привласнювалося польськими королями магнатам за заслуги; королівський намісник в давній Польщі, пізніш управитель королівщини, маєтків, що належали королю.
Староство — податок на користь старости.
Стати обозом — розташувати війська в бойовій готовності.
Столець — місце в приміщенні для засідань.
Стратегма, стратагема — військова хитрість.
Стрільниця — укріплення, з якого стріляють.
Строфовати — виговорювати, докоряти, соромити.
Таляр, талер — крупна срібна монета, що дорівнювала трьом польським золотим або 90 грошам.
Танє — дешево.
Товариство — начальницький склад польського війська.
Трапити — створити нестерпні умови, досаждати, мучити.
Убо — тому, через то.
Універсал — указ, грамота з оповіщенням про якусь подію або з розпорядженням військового чи адміністративного характеру.
Упоминати — попереджувати, застерігати.
Уфанє, уфность — надія, упевненість, сподівання.
Фараон — назва єгипетського царя.
Фрауцимер (з Німецького) — покоївка королеви.
Хлопство — зневажлива назва шляхтою селян та інших залежних осіб і бідноти взагалі.
Хорогва, корогва — прапор; загін війська.
Хорунжий коронний — у давній Польщі охоронець великого військового прапора або королівського штандарту.
Цісар — титул імператора так званої Священної Римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; на Україні так називали і турецького султана.
Чата — розвідувальний загін, роз'їзд, дозор.
Чауш — придворний царедворець в султанській Туреччині; гонець.
Чекан — ручна зброя, у якої з одного боку була сокирка, а з другого — молоток, з дерев'яним держаком завдовжки близько метра; воднораз був ознакою начальницького стану.
Червоний золотий див. Золотий червоний.
Чистець — «чистилище», очищаючий вогонь, якому за вченням католицької церкви піддаються душі померлих.
Шати — коштовний одяг.
Шидерство — глум, знущання, глузування.
Шляхта — дворянство, привілейований стан у феодальній Польщі.
Шпиг — розвідник.
Юж — вже.
Юм — їм.
Яничари, єничари — відбірне привілейоване турецьке піше військо, утворене турецьким султаном Урханом у XIV столітті і скасоване Мухмудом II у 1826 році.
Яти — брати, взяти.