Перейти до вмісту

Лірика (Гофмансталь)/Вона і він

Матеріал з Вікіджерел
Лірика
Гуґо Гофмансталь
пер.: Іван Крушельницький

Вона і він
Львів: «Листки мистецтва», 1920

В О Н А   І   В І Н

 

Вона несла пугар в руці —
Уста її — на нім вінці, —
Так легко й певно йшла вона,
Що й крапля не сплила вина.

Мав легку й певну руку й він:
Він їхав на коні шпаркому
Й недбало вимусив на ньому,
Що з трепетом пристанув кінь.

Та все ж, як з рук її ніжних
Він мав легеньку чарку взяти,
То важко було обоїм:
Вони здригнулися утім,
Що рук ніхто знайти не міг
І став вино червоне лляти.