Лірика (Гофмансталь)/Юнак серед краєвиду
| ◀ Дехто дійсно | Лірика пер.: Іван Крушельницький Юнак серед краєвиду |
Пісні для співу серед зелені I ▶ |
|
Ю Н А К С Е Р Е Д К Р А Є В И Д У
Садовники приладили грядки
І всюди стало повно жебраків
В перев'язках на оці — й на протезах,
А теж із гарфами й із свіжим квіттям,
Із сильним пахом весняних слабких квіток.
Між голі дерева виднів простір:
Видніла річка внизу і майдан
І дітвора гуляла над ставками.
Цим краєвидом він поволі йшов
І силу чув його і знав, що з ним
Пов'язана вся доля цього світу.
І він ішов до тих чужих діток
І згідний був нове життя почати
Покірно на незнаному порозі.
Йому й на думку не прийшло — признати
Більш, чим марним, майно душі
Й згадки про руки в розпучливім скорчі
І про серця у все новій заміні.
Квітчастий запах говорив йому
Про чар краси чужої, — а нове повітря
Він вдихував потиху, та й без туги:
Він лиш радів, що може слугувать.