Минають дні (Василь Вишиваний)/Колись

Матеріал з Вікіджерел
Минають дні…
Василь Вишиваний
Відень: друкарня Мехітаристів, 1921
Колись.


Мої гадки блукають
Стежками давних літ
І з тугою збирають
Любови звялий квіт.

Дарма — ні з чим вертають,
Дарма — вони шукали.
Лиш серцю нагадають,
Що дні весни пропали.

Мої гадки блукають
І линуть ген вперід
І лугами збирають
Надій пахучий квіт.

Казали їм „вертати“,
Казали їм „забути“,
Казали їм „вмірати“.
Любови не вернути…