Минають дні (Василь Вишиваний)/Розпука

Минають дні…
Василь Вишиваний

• Для робіт з подібними назвами див. Розпука

Відень: друкарня Мехітаристів, 1921

Розпука.

(Присвячую Василеві Сливчукові.)

Страждання все життя та сльози,
Терпіння й безконечна мука…
На майський квіт падуть морози
І глумиться над другами розлука.

Побачу я колись тебе мій друже?
Побачу я вас ще, кохані гори?
Чи чуєте, як я баную дуже,
Як серце томить невимовне горе?